Провадження №22ц/790/4334/14 Головуючий1 інстанції - Бєссонова Т. Д.
Справа №623/786/14-ц Доповідач - Кіпенко І.С.
Категорія: договірні
01 липня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого судді - Кіпенка І.С., суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В., при секретарі - Таран В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібопродукт» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібопродукт» про розірвання договору оренди землі,
встановила:
27 лютого 2014року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібопродукт» (далі СГ ТОВ «Хлібопродукт») про розірвання договору оренди землі.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 695296 від 20 березня 2002 року, він є власником земельної ділянки загальною площею 3,8827 га, яка розташована на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.
22 липня 2008 року між ним та відповідачем, укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 16 лютого 2009 року за № 040967200073.
Земельна ділянка була передана орендарю відповідно до акту приймання-передачі від 27.02.2009 року.
Відповідно до п.39 договору оренди землі від 22 липня 2008 року, яким передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, 10 січня 2014 року відповідачеві було направлено повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, до повідомлення був доданий проект договору про розірвання договору оренди та проект акту приймання-передачі земельної ділянки.
Однак відповідач не погоджується на розірвання договору.
В судовому засіданні першої інстанції позивач та його представник позов підтримали посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача СГ ТОВ «Хлібопродукт» пояснив, що позивачем не доведено перед судом порушення його прав, оскільки, позивач безперешкодно реалізував своє право на припинення договору. Зобов'язання відповідача підписати договір про розірвання основного договору не передбачено договором або чинним законодавством.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2014 року позов задоволено.
Суд розірвав договір оренди землі від 22 липня 2008 року укладений між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським ТОВ «Хлібопродукт» на земельну ділянку №НОМЕР_1, контур 25+44, розміром 3,8827 га, кадастровий номер 6322886500:04:000:0501 розташовану на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 16 лютого 2009 року за № 040967200073, та стягнув з Сільськогосподарського ТОВ «Хлібопродукт» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 243 грн.60 коп.
В апеляційній скарзі представник СГ ТОВ «Хлібопродукт» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судовим розглядом, 22 липня 2008 року між ОСОБА_2 та СГ ТОВ «Хлібопродукт» був укладений договір оренди земельної ділянки та сторони виклали в ньому своє волевиявлення та досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо розірвання його в односторонньому порядку, (а.с. 6-7)
Відповідно до ч.5 ст.126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Договір оренди землі від 22.07.2008 року зареєстровано Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2003 року за № 641/7962.
Частиною третьою ст. 651 ЦК України допускається одностороння відмова від договору в повному обсязі, якщо таке право встановлене договором.
Пунктом 39 договору оренди передбачено, що розірвання договору оренди односторонньому порядку допускається за умови письмового попередження заінтересованої цьому сторони, за два місяці до початку польових робіт, але не пізніше 10 січня поточного року.
Позивачем ОСОБА_2 10 січня 2014 року направлено рекомендованим листом повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку.(а.с.10) та зважаючи на те, що ст. 654 ЦК України передбачає, що розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, до повідомлення позивачем було додано проект договору про розірвання договору оренди земельної ділянки та проект акту приймання-передачі земельної ділянки. (а.с.11)
СГ ТОВ «Хлібопродукт» не погодилось на розірвання договору з посиланням на те, що отримали листа 15 січня 2014 року (а.с.14)
Посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено перед судом порушення його прав, оскільки, позивач безперешкодно реалізував своє право на припинення договору є безпідставним, оскільки відповідач, отримавши вимогу про розірвання договору, договір не розірвав, продовжує користуватися земельною ділянкою до теперішнього часу, що також підтвердив представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з доведеності порушення відповідачем прав власника земельної ділянки щодо володіння, користування своєю власністю.
Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.
Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібопродукт» відхилити.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: