Справа № 182/4890/14-ц
Провадження № 2/0182/2913/2014
Іменем України
26.06.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Тихомирова І.В.
секретаря - Рахуба О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на такі обставини.
З 15.02.1986 року вона перебуває із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого є повнолітні діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Подружнє життя з відповідачем не склалося через нерозуміння один одного, різні характери, різні погляди на сімейне життя, у зв'язку з чим вони з червня 2010 року припинили спільне життя та ведення господарства, кожен живе своїм життям.
Спір щодо поділу майна відсутній.
Оскільки подальше збереження сім'ї суперечить інтересам позивачки, а відповідач ухиляється від розірвання шлюбу в органах РАЦС, вона просить шлюб розірвати у судовому порядку.
Сторони у судове засідання не з'явилися, подали заяви про слухання справи за їх відсутності. Згідно заяв, позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на задоволенні позову наполягає. Відповідач проти задоволення позову не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
На підставі ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено у судовому засіданні, 15.02.1986 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у міському відділі ЗАГС м. Нікополь за актовим записом № 144 (а.с.6).
Діти від шлюбу повнолітні (а.с.7-8).
З червня 2010 року внаслідок відсутності взаєморозуміння, несумісності характерів та поглядів на сімейне життя, сторони припинили шлюбні відносини, і після того їх поновлювати не намагалися.
Наразі кожен живе своїм життям. Спору щодо поділу спільного сумісного майна немає.
Шлюб носить формальний характер.
За таких обставин суд вважає, що збереження сім'ї недоцільне, суперечить інтересам подружжя, а тому шлюб необхідно розірвати.
Після розлучення позивачка прізвище змінювати не бажає.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217-218 ЦПК України, ст.ст. 110,112 СК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15.02.1986 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у міському відділі ЗАГС м. Нікополь за актовим записом № 144,- розірвати.
Після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1», громадянину ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Суддя: І. В. Тихомиров