Справа № 1329/4106/12 Головуючий у 1 інстанції: Маліновська-Микич О.В.
Провадження № 22-ц/783/2732/14 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія: 44
17 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Шандри М.М.
суддів: Шумської Н.Л., Струс Л.Б.
з участю секретаря Бадівської О.О.
та з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17 травня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на його користь 510 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн на відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «СК «Універсальна» 37 679,87 грн страхового відшкодування оскаржив представник ОСОБА_2 В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необґрунтованість. Просить у вищевказаній частині рішення скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зазначену позовну вимогу задовольнити. Вважає, що висновок суду про повне виконання страховою компанією взятих на себе зобов»язань по відшкодуванню шкоди з посиланням на те, що автомобіль ОСОБА_2 перебуває на іноземній реєстрації, не відповідає обставинам справи, оскільки позивач вважає, що відшкодування шкоди повинно проводитися за цінами, що визначені за місцем заподіяння шкоди. Також позивач зазначає, що судом безпідставно не взятий до уваги висновок товарознавчого дослідження № 2078, оскільки судом першої інстанції не зазначено мотиви, з яких цей висновок не взятий до уваги, та не наведено порушень вимог нормативно-правових документів зі сторони спеціаліста. Не погоджується позивач і з твердженням суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не висловив свою незгоду із розміром страхового відшкодування, оскільки він скористався правом на захист своїх інтересів в судовому порядку.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 травня 2013 року в частині часткового задоволення позовних вимог, пред»явлених до відповідача ОСОБА_4, позивачем в апеляційному порядку не оскаржено.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 жовтня 2013 року рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 36 453,87 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2013 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 жовтня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).
Районним судом установлено, що 24 лютого 2012 року на автодорозі Львів-Краковець сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Мазда» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Фольксваген д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого зазначені автомобілі отримали технічні пошкодження. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2012 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у ПАТ «СК «Універсальна», яка здійснила позивачу виплату страхового відшкодування у сумі 4 773,13 грн.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Відносини у сфері обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі регулюються, зокрема, Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до положень ст. 30 цього Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому виплачується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи Моторно транспортне страхове бюро України.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, що ствердив його представник і в судовому засіданні апеляційної інстанції. За таких обставин, з огляду на положення ст. 30 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», враховуючи, що ремонт пошкодженого автомобіля є економічно необгрунтованим, позивачу підлягає виплаті різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, і така різниця була виплачена ПАТ «СК «Універсальна» у розмірі 4 773,13 грн.
Судом установлено, що позивачем не проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу. Вартість залишків пошкодженого транспортного засобу у розмірі 5 700,00 грн установлена у звіті № 290/12 (а.с.18-19) та визнається позивачем.
Відповідно до п. 7.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 143/5/2092 для ДТЗ, які не зареєстровані в Україні (не розмитнені), величина М (вартісний еквівалент суми податків під час митного оформлення) у разі визначення ринкової вартості не враховується.
Враховуючи наведене, районний суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що вартість автомобіля марки «Мазда» д.р.н. НОМЕР_1 до дорожньо-транспортної пригоди становить 10 418,17 грн, яка визначена звітом про оцінку автомобіля марки «Мазда» д.р.н. НОМЕР_1 № 150/12 від 07.03.2012 року без урахування вартісного еквіваленту суми податків під час митного оформлення, оскільки вказаний транспортний засіб не зареєстрований в Україні (а.с.11-13).
Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий М.М. Шандра
Судді: Л.Б. Струс
Н.Л.Шумська