Справа: № 2а-9607/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Золотоверхий О.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
27 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючий пенсіонер, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат. На підставі цієї ж норми непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають на території зони посиленого радіологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана доплата виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України, відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплати доплати до пенсії в розмірі передбаченому ст. 39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 183- 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.