Справа № 569/2769/14-к
року дві тисячі чотирнадцятого місяця липня дня четвертого
м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої - Маслюка
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,-
ОСОБА_5 , згідно рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 21.12.2004 року, зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1\4 частини від його доходу до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08.12.2004 року, але не менше за один неоподаткований мінімум доходів громадян.
З 01 квітня 2007 року по 31 січня 2014 року, ОСОБА_5 , маючи можливість сплачувати аліменти з тимчасових грошових доходів, а також з коштів, які може отримувати від заняття підприємницькою діяльністю, злісно ухилявся від сплати аліментів, заходів щодо свого працевлаштування не приймав, достовірні відомості про свої доходи та майно державному виконавцю не надавав, чим не виконував рішення суду.
На попередження відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про необхідність виконання свого обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини і сплати аліментів та можливість притягнення його до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 не реагував і аліментів у встановленому Рожищенським районним судом розмірі не сплачував.
Станом на 31.01.2014 року за ОСОБА_5 рахується заборгованість по аліментах на загальну суму 42654, 43 грн.
Пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення суд визнає доведеним і кваліфікує його дії за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини( аліментів)
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого, ОСОБА_5 спочатку свою вину визнав частково, в подальшому визнав повністю по обставинам зазначених у вироку. Суду показав, що дійсно з 01 квітня 2007 року по 31 січня 2014 року, він, маючи можливість сплачувати аліменти з тимчасових грошових доходів, ухилявся від сплати аліментів, заходів щодо свого працевлаштування не приймав, рішення суду не виконував.
У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати його каяття, активне сприяння розкриттю злочину та подав письмову заяву про застосування відносно нього ЗУ «Про амністію».
Допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що згідно рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 21.12.2004 року, з ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1\4 частини від його доходу до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08.12.2004 року, але не менше за один неоподаткований мінімум доходів громадян.
З 01 квітня 2007 року по 31 січня 2014 року, ОСОБА_5 , жодних аліментів не сплачував, будь якої допомоги не надавав, на виклики державного виконавця не з'являвся.Станом на 31.01.2014 року за ОСОБА_5 рахується заборгованість по аліментах на загальну суму 42654, 43 грн.
Допитаний в ході судового розгляду неповнолітній ОСОБА_9 суду показав, що він проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 . Його батько ОСОБА_5 проживає в м.Рівне. Жодної матеріальної допомоги батько на його утримання не надає. Він лише в дитинстві приїжджав в м. Рівне до нього в гості, приблизно 1 раз на рік, грошей батько йому не давав, а лише бабуся могла дати гроші чи купити подарунок. Приблизно 4 роки назад він перестав їздити до батька в гості. Зазначив, що батько грошей на його утримання не надає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_5 є батьком її онука ОСОБА_9 . З 2007 року по теперішній час ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини не сплачує, жодних коштів в добровільному порядку також не надає.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_11 суду показав, що з ОСОБА_5 разом працював на будівництві в с.Нова Українка, приблизно в червні 2012 року. На вказаному будівництві ОСОБА_5 працював різноробочим та отримував близько 100 грн. в день.
З дослідженого в судовому засіданні виконавчого листа вбачається, що з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 1\4 частки від доходу до досягнення дитиною повноліття.( а.с.15-16 матеріалів крим. провадження)
З дослідженої в судовому засіданні довідки про заборгованість по аліментах вбачається, що за ОСОБА_5 рахується заборгованість за аліментами в розмірі 42654, 43 грн ( а.с. 31-32 матеріалів крим. провадження)
Оцінюючи досліджені в справі і викладені в цьому вироку докази, в результаті їх всебічного, повного і об'єктивного дослідження, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, характеризуючі дані.
Повне визнання вини, щире каяття, суд визнає, як пом'якшуючі покарання обвинуваченого обставини. Обтяжуючих покарання обставин в ході судового розгляду не встановлено.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 8 ЗУ « Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, які мають дітей, яким не виповнилось 18 років і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей
За таких підстав, враховуючи, що злісним ухиленням від сплати аліментів ОСОБА_5 порушує права неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , суд приходить до висновку що клопотання ОСОБА_5 про звільнення його від покарання на підставі ЗУ « Про амністію у 2014 році» не підлягає до задоволення.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 суд бере до уваги, що він раніше несудимий (а.с.106 матеріалів крим.провадждення), має постійне місце проживання ( а.с. 108-109), характеризується за місцем проживання позитивно, проживає з матір'ю, яка є інвалідом 1 групи, за якою здійснює догляд ( а.с. 111, 112 крим. провадження) не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у лікаря- психіатра ( а.с. 114, 116 матеріалів кримінального провадження).
Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових його кримінальних правопорушень, призначення покарання в межах санкції статті обвинувачення, із звільненням від відбуття такого покарання, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України
Цивільний позов заявлено не було.
Клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки на період іспитового строку:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання;
- періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 30- ти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_1