Справа № 156/196/14-ц Провадження № 22-ц/773/971/14 Головуючий у 1 інстанції: Шумський А.А.
Категорія: 34 Доповідач: Стрільчук В. А.
04 липня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,
при секретарі - Шоцькій О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Іваничівського районного суду від 06 травня 2014 року,
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником автомобіля «АУДІ А-6», 1997 року випуску, д-н НОМЕР_2. 08 листопада 2013 року близько 00 годин 25 хвилин відповідач ОСОБА_3, рухаючись по автодорозі Т-0305+100 метрів та керуючи автомобілем «Фольксваген-гольф», д-н НОМЕР_3, порушивши Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з належним йому автомобілем під його керуванням, у зв'язку з чим автомобілі зазнали механічних пошкоджень. За вчинення вказаного правопорушення 19 листопада 2013 року Іваничівським районним судом ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) йому були заподіяні матеріальні збитки та моральна шкода, яка полягає в позбавленні його можливості повсякденно використовувати свій автомобіль, зміні ритму життя, непередбачених матеріальних витратах на ремонт.
З врахуванням викладеного, після уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача на свою користь 12582 грн. 80 коп. на відшкодування завданої йому майнової шкоди, 480 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 43 грн. 80 коп. за відправлену на ім'я ОСОБА_3 телеграму, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати по оплаті судового збору.
Рішенням Іваничівського районного суду від 06 травня 2014 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5084 грн. у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 1000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди, 523,80 грн. судових витрат та 487,20 грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди повністю, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду цим обставинам.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить змінити рішення в частині стягнення майнової шкоди і судових витрат та скасувати рішення в частині стягнення моральної шкоди і ухвалити нове рішення, яким в позові про відшкодування моральної шкоди відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 листопада 2013 року відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_3 на автодорозі Т-0305 на 28 км + 100 м, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з причепом попутного трактора, після чого здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Іваничівського районного суду від 19 листопада 2013 року за вказаним фактом ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 8).
Право власності ОСОБА_1 на автомобіль марки «Ауді», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 7).
Протоколом огляду транспорту від 08 листопада 2011 року, складеним інспектором ВДАІ Іваничівського РВ, встановлено, що автомобіль позивача після ДТП мав наступні механічні пошкодження: подряпини на передньому бампері зліва, деформоване переднє ліве крило, деформовані передні ліві двері, подряпина на передніх лівих дверях, деформований передній лівий диск, розбитий передній лівий дублюючий показчик повороту (а. с. 103).
Аналогічні пошкодження зафіксовані і у відомості огляду транспортного засобу від 17 грудня 2013 року, складеній експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 в присутності сторін (а. с. 22-38).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 цього Кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як пояснив відповідач ОСОБА_3, його цивільно-правова відповідальність не була застрахована.
Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відшкодування ОСОБА_3 завданої ним майнової шкоди ОСОБА_1
Проте розмір відшкодування матеріальної шкоди визначений судом без врахування дійсних обставин справи та наданих сторонами доказів. Так, зазначивши у рішенні, що до відшкодування підлягають матеріальні збитки в розмірі 5084 грн., суд не навів розрахунків, з яких він виходив при обчисленні вказаної суми, і не послався на докази, якими ці розрахунки підтверджуються. При цьому суд безпідставно виключив із вартості відновлювального ремонту (саме так зазначено в рішенні) вартість запчастин та роботи по заміні поперечної балки кріплення двигуна, заміну переднього правого амортизатора, ричага, подушок опорних, пильника кулака наружного, колодок тормозних задніх, регулюючих болтів та вартість придбаної нової передньої дверки, оскільки необхідність проведення цих робіт не стверджується відомістю огляду та поясненнями експерта в судовому засіданні.
Такі висновки суду є необгрунтованими, так як при огляді автомобіля без проведення його розборки неможливо встановити у повному обсязі заподіяні пошкодження та роботи, які мають бути проведені для їх усунення.
Що стосується колодок тормозних задніх вартістю 50 грн., то роботи по їх заміні не включені позивачем в розрахунок завданих збитків, а розмір витрат за замовленням-нарядом від 25 січня 2014 року зменшено на вказану суму (а. с. 50).
Висновком № 10904 експертного автотоварознавчого дослідження від 18 грудня 2013 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 28618,19 грн., а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику, - 15491,55 грн. (а. с. 12-16).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
На час розгляду справи пошкоджений автомобіль був відремонтований і суду надано документальні підтвердження понесених позивачем витрат (реальних збитків). Згідно з цими доказами ним витрачено на придбання запчастин та проведення ремонтних робіт 12059 грн. (а. с. 46-50), з яких 876 грн. сплачено автоцентру «Формула» на підставі замовлення-наряду від 25 січня 2014 року (а. с. 50), 3882 грн. - підприємцю ОСОБА_7, який здійснював ремонтні роботи (а. с. 46,48), 4881 грн. - підприємцю ОСОБА_8 (а. с. 47) і 2620 грн. - підприємцю ОСОБА_9 (а. с. 49) за придбані запчастини.
Допитаний судом апеляційної інстанції свідок ОСОБА_7 показав, що він здійснював ремонт автомобіля позивача після ДТП, проводив розборку і зборку пошкоджених частин. Вказаний свідок підтвердив необхідність проведення заміни всіх запасних частин, зазначених в акті здачі-приймання ремонтних робіт (надання послуг) від 09 січня 2014 року (а. с. 46) та в замовленні-наряді від 25 січня 2014 року (а. с. 50), а також витрат, понесених на це позивачем. Стосовно передніх лівих дверей вартістю 700 грн. (а. с. 47), заміну яких він проводив, пояснив, що з огляду на пошкодження, які зазнали ці двері, вартість їх відновлення була б не меншою, ніж вказана сума.
Наведеними доказами спростовується висновок суду першої інстанції про виключення із суми відшкодування майнової шкоди вартості цілого ряду запчастин та ремонтних робіт, витрати на які поніс позивач.
Отже в ДТП ОСОБА_1 заподіяні майнові збитки в розмірі 12059 грн., які підлягають стягненню на його користь з відповідача.
При цьому колегія суддів враховує, що вказана сума збитків значно менша, ніж визначена висновком автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля (28618,19 грн.) та вартість матеріального збитку, нанесеного власнику (15491,55 грн.). Це означає, що у випадку не надання позивачем інших доказів щодо понесених ним витрат до відшкодування підлягала б шкода у більшому розмірі, ніж той, на який заявлено позов.
Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 523,80 грн., зазначивши, що це є судові витрати. Вказана сума коштів складається з 480 грн., сплачених позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження (а. с. 11), і 43,80 грн., сплачених ним за надіслання відповідачу телеграми з повідомленням про час та місце експертної оцінки автомобіля (а. с. 9-10).
Однак повний перелік видів судових витрат наведений у ст. 79 ЦПК України, якою не передбачено вказані витрати.
Разом з тим, враховуючи, що зазначені витрати позивача були необхідні для відновлення його порушеного права, їх слід віднести до матеріальних збитків на підставі п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України і стягнути на його користь з відповідача.
Таким чином, загальний розмір відшкодування майнової шкоди становить 12582,80 грн. (12059+523,80).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Протиправні дії відповідача безумовно порушили законні права позивача і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема, для відновлення справедливості та призвели до душевних страждань, які виразилися у його психологічних переживаннях з приводу пошкодження його майна.
Враховуючи характер допущеного відповідачем порушення Правил дорожнього руху, ступінь його вини, глибину душевних страждань позивача, їх тривалість, а також вимоги розумності і справедливості, колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. Тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
При зверненні до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір в загальному розмірі 487,20 грн., з яких 243,60 грн. - за вимогу про відшкодування майнової шкоди і 243,60 грн. - за вимогу про відшкодування моральної шкоди (а. с. 1-2).
Суд стягнув з відповідача вказані судові витрати у повному обсязі, хоча позов задовольнив частково, що не відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, згідно з ч. 1 якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
ОСОБА_1 заявлена вимога про відшкодування майнової шкоди в сумі 12582 грн. і задоволена на таку суму. Тому 243,60 грн., сплачених ним за дану вимогу, підлягають стягненню на його користь.
Також ним заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., яка задоволена на суму 1000 грн., що становить 20 %. Тому із сплачених 243,60 грн. стягненню підлягають 48,72 грн.
Загальна сума судових витрат, які слід стягнути з відповідача на користь позивача, становить 292,32 грн. (243,60+48,72).
У зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи при вирішенні позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та розподілі судових витрат, оскаржуване рішення в цій частині слід скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову у відповідності зі ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Іваничівського районного суду від 06 травня 2014 року в даній справі в частині вирішення позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та в частині розподілу судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 12582 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 32 коп. понесених судових витрат.
В решті, а саме - в частині вирішення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: