Справа № 505/196/14-ц
Провадження по справі № 2/505/354/2014 року
"30" травня 2014 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Фабіжевського С.А.
при секретарі - Гончар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач, ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з цим позовом, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, наполягаючи на стягненні в солідарному порядку з останніх заборгованість за кредитним договором в розмірі 8694 грн. 49 коп. та судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволені.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов заперечив у повному обсязі, зауважив, що кредитний договір з позивачем ОСОБА_1 не укладала, а тому і договір поруки він також не міг укласти.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена, чому суд вважає за можливе розглянути справ у її відсутності. Також, відповідач ОСОБА_2 повідомив суду, що ОСОБА_1 з 2006 року офіційно на постійному місці мешкання знаходиться в Ізраїлі, а том укласти кредитний договір з позивачем також не могла.
Вислухавши сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до наданий суду позивачем матеріалів, між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення №2823 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1, 06 грудня 2006 року укладено договір про кредитний договір №444-н на суму 50000 грн. строком до 06 грудня 2009 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 06 грудня 2006 року укладено договір застави майна. Предметом договору є нерухоме майно, а саме телевізор «LG», стінка - полу закриті шафи - 2 шт., платтяна шафа, шафа для посуду, м'який куточок - диван, крісла -2 шт., пуфик, столик; холодильник; кухня - навісні шафи - 4 шт., стіл-тумба - 3 шт., мийка; музичний центр.
Крім того, 06 грудня 2006 року з ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 444-н, згідно до якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком по зобов'язаннях ОСОБА_1
Однак, представлені відповідачем ОСОБА_2 в судове засідання копія паспортного документу, де візова відмітка вказує, що ОСОБА_1 01 грудня 2006 року перетнула кордон Республіки Ізраїль, а том не могла 06 грудня 2006 року класти кредитний договір з позивачем.
Таким чином відповідачі не можуть нести цивільно-правову відповідальність за наслідками неукладеного договору.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оскільки він ОСОБА_1 не укладала та не підписувала спірного кредитного договору №444-н від 06 грудня 2006 року, відповідно такий договір у відповідності до ч.2 ст.1055 ЦК України є нікчемним. Тобто цей договір не породив між сторонами будь-яких цивільно-правових правовідносин. Відповідно підстав для задоволення позову щодо ОСОБА_1 у суду не має.
Також не може бути задоволено позов у частині вимог стосовно відповідача ОСОБА_1, оскільки за загальним положеннями ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Відповідно поручитель не може нести цивільно-правову відповідальності за нікчемним кредитним договором.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати по справі суд покладає на позивача.
Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 553, 559, 625, 626, 638, 639, 1055 ЦК України, суд -
В позові публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я - С.А.Фабіжевський