Номер провадження 1-кп/754/335/14
Справа№754/8962/14-к
Вирок
Іменем України
23.06.2014 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження № 12014100030001151 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, без визначеного місця проживання, судимого: 1) 10.08.2007 р. Бориспільський міським судом Київської області за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі; 2) 16.11.2007 р. Солом'янським райсудом м.Києва за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років 10 днів позбавлення волі, 3) 20.07.2012 р. Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 391 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнився 29.11.2013 р. по відбуттю строку,
про обвинувачення за ч.2 ст. 186 КК України,
4.02.2014 р. приблизно о 13.30 год. ОСОБА_5 неподалік будинку 5 по пр.Лісовому в м.Києві зустрів наглядно знайому ОСОБА_4 , яка тримала в руці мобільний телефон «іPhone 5» та, маючи намір на повторне відкрите викрадення чужого майна, підійшов впритул до останньої з правого боку та вирвав у неї з руки зазначений мобільний телефон вартістю 6300 грн., з сім картою оператора «Лайф» вартістю 15 грн. та з грошима на рахунку в сумі 15 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, повторно відкрито заволодівши, таким чином, чужим майном загальною вартістю 6330 грн.
ОСОБА_5 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а саме, у відкритому викраденні чужого майна, повторно.
Обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе визнав частково і показав, що 13.01.2014 р. він познайомився з ОСОБА_4 як з повією, яка надавала йому послуги. Після цього вони декілька разів зустрічалися, їздили відпочивати в сауну. Потім від своєї дівчини ОСОБА_6 він дізнався, що їй телефонувала ОСОБА_4 і повідомляла який спосіб життя він веде. 3.02.2014 р. він зателефонував останній і запропонував зустрітися наступного дня, оскільки хотів з'ясувати навіщо вона спілкувалася з його дівчиною. 4.02.2014 р. в обідній час відповідно до попередньої домовленості він зустрівся з ОСОБА_4 біля будинку 5 по пр.Лісному в м.Києві. Вони направились в бік готелю, що знаходився неподалік. По дорозі він попросив у потерпілої її мобільний телефон «іPhone 5» подивитися, вона добровільно передала. Він з телефоном пішов вперед, оскільки хотів видалити свій і своєї дівчини номери. Потерпіла йому щось кричала, але він не слухав її, пішов далі. Він дійшов до магазину «Фора», поклав телефон ОСОБА_4 до однієї з ячейок камери схову, ключі від якої залишив охоронцю магазину і попросив віддати їх дівчині. Після цього він пішов шукати потерпілу, якій хотів сказати де її телефон, при цьому зняв куртку і шапку, оскільки йому стало жарко. По дорозі він був затриманий працівниками міліції, яким вказав, де знаходиться телефон ОСОБА_4 .
Незважаючи на часткове визнання самим обвинуваченим своєї вини, його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю доведена іншими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 показала, що 4.02.2014 р. приблизно об 11 год., попередньо домовившись по телефону, вона зустрілася з ОСОБА_5 , з яким познайомилася приблизно за місяць до цього, біля будинку 5 по пр. Лісовому в м.Києві. Вони пройшли вздовж вказаного будинку, при цьому обвинувачений з кимось розмовляв по своєму мобільному телефону. Потім він вихопив у неї з правої руки її мобільний телефон «іPhone 5» вартістю 6300 грн., з сім-картою оператора «Лайф» вартістю 15 грн., з грошима на рахунку в сумі 15 грн., і втік в бік лісу. Вона намагалася його наздогнати, кричала, щоб повернув телефон, але він не реагував. Коли ОСОБА_5 почав бігти, до нього приєднався ще один хлопець, разом з яким вони побігли до лісу. По другому телефону вона викликала працівників міліції, які прибули приблизно через 5 хвилин. Разом з ними вона поїхала по дорозі, побачила обвинуваченого, який був вже без шапики і куртки, на якого вказала працівникам міліції як на особу, що відкрито викрала у неї мобільний телефон. Останній був затриманий. Він зателефонував другу щоб той приніс її мобільний телефон, але друг відмовився, після чого ОСОБА_5 повідомив, що її телефон знаходиться в камері зберігання магазину «Фора». Вони направились до зазначеного магазину, де працівниками міліції було вилучено її мобільний телефон, який в подальшому їй було повернуто.
Під час проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_4 показала і розказала, яким чином і де саме ОСОБА_5 відкрито заволодів належним їй мобільним телефоном.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 4.02.2014 р. в металевому ящику під номером 7 в магазині «Фора» по вул.Жукова, 55 в м.Києві виявлено мобільний телефон «іPhone 5» білого кольору ІМЕІ НОМЕР_1 .
Згідно товарного чеку вартість мобільного телефону «іPhone 5» складає 6300 грн.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно повторно.
Доводи ОСОБА_5 про те, що він не мав умислу на вчинення грабежу, взяв у потерпілої телефон щоб видалити з нього свій і своєї дівчини телефонні номери, після чого хотів телефон повернути, суд вважає нелогічними, необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними вище показаннями потерпілої ОСОБА_4 та іншими доказами, сумніватися в об'єктивності яких у суда немає підстав. Підстав, з яких потерпіла могла б обмовити обвинуваченого, в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, які відповідно до вимог ч.1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Як обставину, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який неодноразово судимий, характеризується посередньо, також суд враховує, що викрадене повернуто власниці, і вважає необхідним обрати ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.
Питання з речовим доказом суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Початок строку покарання ОСОБА_5 обчислювати з 8.05.2014 р., зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 6.02.2014 р. по 3.03.2014 р.
Речові докази - мобільний телефон «іPhone 5», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити в її розпорядженні.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий -