Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/2209/13-ц
Провадження № 2/321/640/2013
17 грудня 2013 року смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Дараган Л.В.
при секретарі: Рикун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадщину,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадщину.
В позові зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2, спадкоємцем за заповітом після смерті якої є позивач. При житті померла склала заповіт, відповідно до якого все майно вона заповіла позивачу. Згідно діючого законодавства позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та на більшу частину належного їй спадкового майна вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Також після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки, розміром 0,25 га, розташованої на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, та земельної ділянки, розміром 0,20 га, розташованої на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для ведення особистого селянського господарства. Однак, позивач не може отримати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на зазначені земельні ділянки, оскільки за життя померла після укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок належним чином не зареєструвала своє право власності на зазначені земельні ділянки. Таким чином, позивач, як законний спадкоємець, має всі законні права на належне їй спадкове майна, однак не може оформити своє право власності на належне їй майно і вільно ним користуватися. Позивач просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно - земельну ділянку, площею 0,25 га, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, та земельну ділянку, площею 0,20 га, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В судове засідання позивач не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно копії заповіту, 01 грудня 2011 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області Волик О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 195, відповідно до якого все належне їй майно, де б воно не було, із чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого 21 березня 2013 року виконавчим комітетом Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що 21 березня 2013 року складено відповідний актовий запис № 06.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1, а також земельна ділянка, площею 0,25 га, розташована на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, та земельна ділянка, площею 0,20 га, розташована на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначена для ведення особистого селянського господарства. Зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_2, однак за життя ОСОБА_2 належним чином не зареєструвала своє право власності на ці земельні ділянки.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП № 041938 від 24 квітня 2002 року, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 березня 1996 року № 333 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,25 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 липня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 2035, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку, площею 0,25 га, розміщену на землях, що розташовані на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП № 041937 від 24 квітня 2002 року, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 березня 1996 року № 333 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,20 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, і призначена для ведення особистого селянського господарства.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 липня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 2033, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку, площею 0,20 га, розміщену на землях, що розташовані на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, надану для ведення особистого селянського господарства.
Спадкоємцем за заповітом є позивач. Інших спадкоємців за заповітом немає.
У визначений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26 листопада 2013 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2657, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є ОСОБА_1. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими та побутовими будівлями і спорудами.
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на належне йому інше спадкове майно позивач не може, оскільки правовстановлюючі документи на земельні ділянки відсутні, так як за життя померла належним чином не зареєструвала своє право власності на належні їй земельні ділянки.
Крім того, відповідно до поданої до суду заяви, відповідач позов визнає в повному обсязі, а згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не може вільно користуватися належним їй спадковим майном у вигляді земельної ділянки, площею 0,25 га, розташованої на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, та земельної ділянки, площею 0,20 га, розташованої на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для ведення особистого селянського господарства, оскільки вона, як єдиний законний спадкоємець, має всі законні права на зазначене спадкове майно, але не може оформити своє право власності на нього, в зв'язку з тим, що за життя спадкодавець належним чином не зареєструвала своє право власності на належні їй земельні ділянки.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання за позивачем права власності на спадкове майно - земельну ділянку, площею 0,25 га, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, та земельну ділянку, площею 0,20 га, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Керуючись ст.ст. 178, 328, 392, 1217, 1220, 1222, 1233, 1268, 1299 ЦК України, ст.ст. 15, 57, 59, 60, 61, 107, 197, 208, 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадщину - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - земельну ділянку, площею 0,25 га, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - земельну ділянку, площею 0,20 га, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
17.12.2013