Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/1082/13-ц
Провадження № 2/321/327/2013
26 листопада 2013 року смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Дараган Л.В.
при секретарі: Рикун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання.
В позові зазначено, що 19 жовтня 2005 року між сторонами був зареєстрований шлюб, від якого вони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина мешкає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також кошти на своє утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
В судове засідання позивач не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Однак, в попередніх судових засіданнях відповідач позов визнав частково, в частині стягнення аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 в розмірі 600 гривень щомісячно проти задоволення позову не заперечує, а щодо стягнення аліментів на утримання позивача не згоден, оскільки він не має такої матеріальної можливості, бо в нього на утриманні інша родина.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви позивача та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначення розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про шлюб, виданого 19 жовтня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області України, 19 жовтня 2005 року сторони зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 19 жовтня 2005 року було зроблено відповідний актовий запис № 128.
Згідно свідоцтва про народження, виданого 27 липня 2012 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, сторони є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 27 липня 2012 року складено відповідний актовий запис № 136.
Згідно довідки виконавчого комітету Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, позивач мешкає в будинку АДРЕСА_1, разом з нею мешкає неповнолітня донька - ОСОБА_3
Таким чином, судом було встановлено, що неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю та знаходяться на її утриманні.
Згідно довідки комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради від 28 травня 2013 року, позивач знаходиться на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохірургії КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з 20 березня 2013 року до теперішнього часу з діагнозом: «Тяжка черепно-мозкова травма. Забій головного мозку 3-го ступеню. Лінійний злам кісток склепіння черепу праворуч. Субарахноідальний крововилив. Забої м'яких тканин голови, кінцівок. Скальпована рана волосяної частини голови в лобово-тям'яній ділянці. Тупа травма живота. Розрив селезінки, розрив печінки. Внутрішньобрюшна кровотеча. Стан після операції». Операція 20 березня 2013 року.
Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району та отримує на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 07 вересня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, призначену відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 19 липня 2013 року, встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та має склад сім'ї: донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, чоловіка немає, батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_5 Власного житла не мають, проживають разом із батьками. 20 березня 2013 року ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 потрапили в автомобільну аварію, в результаті аварії ОСОБА_1 отримала тяжку черепно-мозкову травму, а також розрив селезінки, печінки, внутрішньобрюшна кровотеча, значні переломи, а в доньки тяжка травма черепного мозку і тяжкі переломи нижньої правої кінцівки. Довгий час знаходились в лікарні, має всі відповідні документи. Свого житла не мають, земля належить батькам. Яких-небудь пільг не мають. Потребує отримання інвалідної групи та матеріальної допомоги для повного курсу лікування.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є працездатним, працює та має можливість надавати допомогу на утримання доньки.
Інших осіб, які б мали можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини, немає.
Посилання відповідача на те, що він не згоден зі стягненням з нього аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу на утримання позивача, являючись працездатним та працюючи, останнім суду не надано. Так само відповідачем не надано й жодних інших доказів на підтвердження своїх заперечень.
Таким чином, враховуючи матеріальне становище дитини, матеріальне становище її батьків, відсутність у відповідача на утриманні непрацездатних батьків та інших неповнолітніх дітей, інші обставини у справі, а також з урахуванням рівня життя сьогодення, мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановленого в даному регіоні, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини.
Разом з цим, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір коштів на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, є дещо завищеним, а тому вбачається, що розмір аліментів на утримання позивача в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, є обґрунтованим та відповідає вимогам закону, оскільки позивач не працює, доглядає за маленькою дитиною, яка проживає разом з нею і перебуває на її утриманні, крім того, тривалий час перебуває на лікуванні внаслідок отримання тяжких тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим має законне право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, тому саме такий розмір аліментів на утриманні є обґрунтованим, достатнім та відповідним щомісячним розміром аліментів, які належить стягнути з відповідача на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, та коштів на утримання позивача в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
Керуючись ст.ст. 84, 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 15, 57, 59, 60, 107, 197, 208, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Желябівка Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з 25 червня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Желябівка Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень, щомісячно, починаючи з 25 червня 2013 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Желябівка Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
26.11.2013