Справа № 177/958/14-ц
Провадження № 2/177/586/14
Іменем України
13 червня 2014 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Курашової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі позовну заяву ОСОБА_1 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа: Державний нотаріус Криворізької районної державної нотаріальної контори Грабевник О.В. про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
Представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа: Державний нотаріус Криворізької районної державної нотаріальної контори Грабевник О.В. про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що бабусею позивачки ОСОБА_3 та членом її сім'ї ОСОБА_4, матір'ю ОСОБА_3 (прабабусею позивачки) була приватизована на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 була ОСОБА_3., яка на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем та фактично прийняла спадщину, але не провела необхідні дії по реєстрації прав власності на майно, свідоцтво про право на спадщину не отримала, та в БТІ не зареєструвала зміну співвласників на нерухоме майно.
Право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно ніким ніколи не оспорювалося.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповідала усе своє майно, у тому числі квартиру АДРЕСА_1, після своєї смерті своїй онуці ОСОБА_1 - позивачу по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, внаслідок чого відкрилася спадщина за заповітом. ОСОБА_1, яка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом, звернулася до Криворізької районної держаної нотаріальної контори з заявою про одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що при житті не були встановлені частки у праві спільної сумісної власності, які належали спадкодавцю ОСОБА_3. та іншій співвласниці ОСОБА_4, тобто спільна сумісна власність не була поділена на спільну часткову власність. Крім того, потребує уточнення адреса спадкової квартири, оскільки за правовстановлюючим документом адреса АДРЕСА_1, а фактична адреса: АДРЕСА_1.
Також, зазначив, що згідно свідоцтва про право власності на житло одним із співвласників зазначена ОСОБА_4. В свідоцтві про смерть цієї особи по-батькові зазначено ОСОБА_4, тобто відсутній м'який знак. В свідоцтві про народження ОСОБА_3 її матір'ю зазначена ОСОБА_4, тобто по різному вказане ім'я особи: в свідоцтві про народження цієї особи її ім'я та по-батькові зазначено як ОСОБА_4 (російською мовою).
В свідоцтві про шлюб ОСОБА_3, ця особа зазначена російською мовою як ОСОБА_3, а в свідоцтві про шлюб зазначена російською мовою як ОСОБА_3.
Вказані документи належать одним і тим самим особам, однак в них містяться розбіжності написання імен та по-батькові викликані тими обставинами, що службові особи, які видавали вказані документи довільно допускали записи як російською, так і українською мовою та, крім того, довільно допускали переклади. Зазначені обставини перешкоджають позивачу володіти та розпоряджатися спадковим майном.
Тому, просить встановити факти, що мають юридичне значення, а саме: що свідоцтво про право власності на житло, в якому одним із співвласників зазначена ОСОБА_4, свідоцтво про смерть цієї особи, в якому по-батькові зазначено ОСОБА_4, свідоцтво про народження, в якому вказано російською мовою ОСОБА_4, належать одній і тій самій особі - ОСОБА_4; що свідоцтво про народження ОСОБА_3, в якому її матір'ю зазначена ОСОБА_4, свідоцтво про шлюб цієї особи вона зазначена російською мовою як ОСОБА_3 та ОСОБА_3, належать одній і тій самій особі, ОСОБА_3; що матір'ю ОСОБА_3 є ОСОБА_4, а не ОСОБА_4, як зазначено в свідоцтві про народження та визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач та її представник - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити (а.с. 152).
Представники відповідача Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилися, від них на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнали та проти їх задоволення не заперечували (а.с. 36).
Представники третьої особи Криворізької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, від них на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори, проти задоволення позовних вимог не заперечували (а.с. 32).
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам наданим позивачем в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була приватизована на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, що вбачається з свідоцтва про право власності на житло № 20 від 10 квітня 1994 року, виданого радгоспом імені Карла Лібкнехта Криворізького агропромоб'єднання (а.с. 9-10).
При видачі свідоцтва про право власності на житло помилково була зазначена, що квартира, розташована по АДРЕСА_1, в той час як вірна адреса: АДРЕСА_1, Факт того, що спірна квартира дійсно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується довідками Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.39-40) та звітом з незалежної оцінки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05 серпня 2002 року (а.с. 12). За час життя ОСОБА_4 заповіт не склала.
Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 була її донька ОСОБА_3., яка на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 796/7/02-29 від 28.05.2014 року (а.с. 39), а тому фактично у відповідності до ст. 579 ЦК УССР, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, прийняла спадщину, однак не провела необхідні дії по реєстрації прав власності на майно, свідоцтво про право на спадщину не отримала, та в БТІ не зареєструвала зміну співвласників нерухомого майна.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16 серпня 2011 року (а.с. 11). Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої.
Відповідно до ст.. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
20 червня 2007 року ОСОБА_3. склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу - ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту посвідченого секретарем Новопільської сільської ради Криворізького району Чеботарь В.І. за № 91 від 20 червня 2007 року (а.с. 42), зазначений заповіт не змінювався та не скасовувався, про що свідчить інформаційна довідка зі спадкового реєстру № 37212431 від 22.04.2014 року (а.с. 33-34).
Відповідно до ст.. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При зверненні позивача до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом їй постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори № 654/02-31 від 10.04.2012 року було відмовлено, у зв'язку з невизначеністю часток, що належали ОСОБА_3. та ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Крім того, як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло одним із співвласників зазначена ОСОБА_4 (а.с. 9-10), а в свідоцтві про смерть по-батькові зазначено «ОСОБА_4» (а.с. 12), тобто відсутній м'який знак.
З свідоцтва про народження ОСОБА_3 її матір'ю зазначена ОСОБА_4 (а.с. 14), а в свідоцтві про народження ОСОБА_4 її ім'я та по-батькові російською мовою зазначено як ОСОБА_4 (а.с. 15), тобто по різному вказано ім'я ОСОБА_4
В свідоцтві про шлюб укладеному 01.09.1957 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_3., ім'я ОСОБА_3. російською мовою зазначено «ОСОБА_3», та в свідоцтві про укладення шлюбу, зареєстрованого 29.07.1970 році між ОСОБА_6. та ОСОБА_3., її ім'я також зазначено російською мовою «ОСОБА_3» (а.с. 16). В той час як заповіт складений ОСОБА_3 (а.с. 42) та в свідоцтві про смерть ім'я ОСОБА_3 зазначено як «ОСОБА_3» (а.с. 11).
Отже, як вбачається зазначені документи належать одним і тим самим особам, однак в них містяться розбіжності написання імен та по-батькові ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які, як зазначено в позові, і ці доводи нічим не спростовані, викликані тим, що службові особи, які видавали вказані документи довільно допускали записи як російською, так і українською мовою та, крім того, довільно допускали переклади.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
В той же час відповідно до ч.3 ст. 256 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
А отже вимоги позивача щодо встановлення фактів належності ОСОБА_4 її свідоцтва про смерть та свідоцтва про народження, а також факту належності ОСОБА_3 її свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб не підлягають задоволенню.
В цій частині належним способом захисту позивача є встановлення судом факту належності ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, як одному із співвласників в праві спільної сумісної власності, свідоцтва про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1, виданого 10 квітня 1994 року згідно з розпорядженням №10 від 14.03.1994 року органу приватизацію Радгоспу ім.. К. Лібкнехта Криворізьке агропромоб'єдання, в якому вона помилково зазначена як ОСОБА_4.
Також задоволенню підлягають вимоги позивача щодо встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, як донькою та матір'ю відповідно, скільки в свідоцтві про народження ОСОБА_3, яка в подальшому змінила прізвище в зв'язку з укладенням шлюбу на ОСОБА_3 , а в майбутньому на ОСОБА_3, прізвище її матері російською зазначено ОСОБА_4, замість вірного ОСОБА_4.
Суд дійшов висновку, що у позивача відсутні можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 в нотаріальній конторі, а відтак її права та законні інтереси підлягають захисту в судовому порядку, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині також визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3., померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки вона є спадкоємцем за заповітом, але не має можливості оформити свої спадкові права, у зв'язку з тим, що у спадкодавиці фактично виникло право власності на частину майна в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4, однак вона не оформила його в установленому законом порядку, що не спростовує її права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 1217,1220, 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа: Державний нотаріус Криворізької районної державної нотаріальної контори Грабевник О.В. про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1, видане 10 квітня 1994 року згідно з розпорядженням №10 від 14.03.1994 року органу приватизацію Радгоспу ім.. К. Лібкнехта Криворізьке агропромоб'єдання, належить як одному із співвласників в праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1.
становити факт, що матір'ю ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 була ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи які не брали участь у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: