01 липня 2014 року Справа № 909/1075/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянов А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин"
на рішеннявід 28.11.2013
господарського суду Івано-Франківської області
та на постанову від 11.03.2014
Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 909/1075/13
господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківської області
доВідкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин"
провідшкодування нанесених збитків 24 836,00 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачане з'явились;
відповідачане з'явились;
У вересні 2013 року позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (надалі - РВ ФДМУ по Івано-Франківській області) звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин" (надалі - ВАТ "Коломиясільмаш") про відшкодування нанесених збитків у сумі 24 836, 00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на балансі ВАТ "Коломиясільмаш" знаходиться державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства, зокрема: дизель - генератор ДГМА-48-м2 в кількості 2 одиниць та бак ємністю 1,5 м. куб. в кількості 2 одиниць. Періодично ВАТ "Коломиясільмаш" здійснює інвентаризацію вказаного майна та про її результати повідомляє регіональне відділення. Разом з тим, позивачем здійснено перевірку стану ефективного використання та збереження зазначеного державного майна та встановлено, що майно цивільної оборони в кількості 4 одиниць (2 дизель - генератори та 2 баки) перебувають у незадовільному стані, про що складено акт від 10.04.2013. За результатами зазначеного акту позивачем 24.04.2013 складено акт оцінки збитків на суму 24 836,00 грн., які завдано суб'єкту господарювання в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та які підлягають вішкодуванню останньому за рахунок відповідача як з балансоутримувача даного майна.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013 у справі № 909/1075/13 (суддя Михайлишин М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 (колегія суддів: Галушко Н.А. - головуючий, судді - Гриців В.М., Орищин Г.В.), позов про відшкодування нанесених збитків задоволено повністю; стягнуто з ВАТ "Коломиясільмаш" на користь РВ Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 24 836,00 грн. нанесених збитків, а також 1 720,50 грн. судового збору.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ВАТ "Коломиясільмаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, оскільки судові рішенння є необгрунтованими, прийняті без належного аналізу всіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору по суті, що призвело до прийняття неправомірних рішень та є підставою для їх скасування.
Позивач - РВ Фонду державного майна України по Івано-Франківській області у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Сторони у судове засідання касаційної інстанції не з'явилися про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті без їх участі.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що на балансі ВАТ "Коломиясільмаш" перебуває державне майно, яке не включене до статутного капіталу, а саме: дизель - генератор ДГМА-48-м2 в кількості 2 одиниць та бак ємністю 1,5 м куб. в кількості 2 одиниць, що підтверджується Відомістю про державне майно станом на 01.01.2013. Періодично ВАТ "Коломисільмаш" здійснює інвентаризацію вказаного майна та про її результати повідомляє регіональне відділення (копія листів акціонерного товариства № 1/08 від 15.01.2013 та № 1/111 від 09.04.2013 із відомостями інвентаризації державного майна.)
РВ Фонду державного майна України по Івано-Франківській області проведено перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, що не включене до статутного фонду ВАТ "Коломиясільмаш", але перебуває на його балансі та встановлено, що майно цивільної оборони в кількості 4 одиниць (2 дизель-генератори та 2 баки) перебувають у незадовільному стані, про що складений Акт від 10.04.2013, в якому зроблено висновок, що об'єкти цивільної оборони - сховища в кількості 2 шт. (блок А, блок Б) знаходяться в незадовільному стані - затоплені. Інженерні мережі теж знаходяться в незадовільному стані. Майно цивільної оборони в кількості 4 одиниць (2 дизель-генератори та 2 баки) розміщене в сховищах теж затоплене; державне майно не використовується, бо знаходиться у незадовільному стані.
За результатами вищезазначеної перевірки позивачем складений Акт оцінки збитків, що завдані суб'єкту господарювання в особі РВ Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 24.04.2013, в якому визначено збитки в результаті псування майна цивільної оборони, що не включене до статутного капіталу ВАТ "Коломиясільмаш", але перебуває на його балансі, у сумі 24836,00 грн. Збитки розраховано відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, яка застосовується для проведення оцінки майна, зокрема, у таких випадках визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна.
Крім іншого, зазначені Акти рецензовані завідувачем сектором оцінки державного майна О.Терешкун, яка має право на проведення робіт з експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України, на підставі Сертифікату № 2067 від 25.11.2000.
Після проведеної перевірки стану державного майна, 03.07.2013 позивачем на адресу відповідача направлено листа № 11-14-01402, з пропозицією в добровільному порядку відшкодувати нанесені державі збитки Проте, зазначений лист залишений відповідачем без виконання та відповіді.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 Наказу Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Вказана норма кореспондується з приписом абзацу другого частини 1 ст. 175 Господарського кодексу України, в якому визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України є відшкодування збитків.
Відповідно до частини 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
При цьому збитками, в розурінні частини 2 ст. 224 Господарського кодексу України, окрім іншого, є втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (частина 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Водночас, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправність поведінки особи; шкода як результат протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, що заподіяла шкоду.
За встановлених обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанцій, дійшов висновку, що відповідно до Наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", на відповідача було покладено обов'язок щодо збереження державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Коломиясільмаш" в процесі приватизації, проте внаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідача щодо зберечення цього майна, держава в особі РВ Фонду державного майна України по Івано-Франківській області зазнала збитків, які визначені відповідно до вимог законодавства, у зв'яку з чим позов задоволений у повному обсязі.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції. Крім цього, інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013 у справі № 909/1075/13 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Судді : І.М. Волік
А.С. Ємельянов