03 липня 2014 року Справа № 908/217/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат"
на постановувід 14.05.2014
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 908/217/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен"
провизнання договору поставки №829-ПУ від 25.03.2012 недійсним
В судове засідання представники сторін не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про визнання недійсним договору поставки № 729-ПУ від 25.03.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні оспорюваного договору поставки сторонами не погоджені всі обов'язкові істотні умови договору, а саме ціну на товар, предмет та строки поставки товару, необхідні для договорів такого виду, та з якими закон пов'язує факт укладення договору, як того вимагає ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України, що, на думку позивача, є підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 (суддя В. Бєлік), залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 (колегія суддів: Л. Чимбар, В. Крутовських, Л. Чоха), у задоволені позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані наступним.
Між ТОВ "Єкатеринівський м'ясокомбінат" (покупець) та ТОВ "Агро-Овен" (продавець) укладений договір поставки № 729-ПУ від 25.03.2012 (далі - Договір).
Постачальник відповідно до Договору зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у рахунках - фактурах та накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписується на кожну партію товару (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору, ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс - листів постачальника та вказується в накладних на кожну партію товару і включає податок на додатну вартість.
Ціна, вказана в новому прайс-листі, стає чинною для покупця на наступний робочий день від дня отримання ним нового прайс-листа. В разі, якщо покупець не згоден з новою ціною товару, він повинен протягом одного робочого дня з моменту одержання нового прайс-листа письмово (шляхом передачі повідомлення по факсу з підтвердженням про отримання або особисто під розписку) повідомити про це постачальника. В цьому випадку постачальник має право припинити поставки товару, а покупець має право відмовитись від наступних поставок товару. В разі неповідомлення покупця про свою незгоду з новою ціною у вказаний строк, нова ціна вважається прийнятою покупцем і вступає в дію у вказані строки.
Постачальник може встановлювати пільгову ціну на товар для покупця в залежності від обсягів товару, який замовляється покупцем, що відображається шляхом надання спеціального прайс-листа або укладення сторонами відповідної додаткової угоди чи специфікації до договору.
Згідно з п.3.1 Договору товар поставляється партіями відповідно до замовлень покупця, в яких зазначається асортимент, кількість товару та дату (строк) поставки. Замовлення подається в письмовому вигляді (допускається передача по факсу з підтвердженням про отримання) не пізніше ніж 5 робочих днів до запланованої дати поставки (закінчення строку поставки).
Відповідно до п.5.1 Договору договір набирає сили з моменту підписання і діє строком один рік. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку його дії, дія продовжується ще на один рік.
З наданих до справи доказів (видаткових накладних: № 4/21029 від 21.04.2012, № 4/24230 від 24.04.2012, № 4/05320 від 05.05.2012, № 4/08023 від 3.05.2012) вбачається, що відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 52 782,25 грн.
Товар прийнятий позивачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника позивача на видаткових накладних.
Відповідно до платіжних доручень № 122 від 10.05.2012, № 1701 від 13.03.2013, № 1528 від 03.05.2012 підтверджено часткову оплату отриманого товару на загальну суму 35 000,00 грн.
Частиною 8 ст. 181 Господарського Кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Виконання договору на підставі видаткових накладних свідчить про досягнення згоди між сторонами щодо строку поставки, кількості, ціни за одиницю товару та асортименту партії обумовленого договором товару.
Враховуючи зазначене вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що сторонами виконані всі передбачені законодавством істотні умови Договору, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Заявлений позов про визнання недійсним Договору мотивований недосягненням сторонами всіх його істотних умов. Зазначене обґрунтування не може бути підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203, 215 ЦК України), натомість може бути підставою для встановлення факту неукладеності договору.
Однак, встановлення судами попередніх інстанцій виконання сторонами умов Договору, зокрема прийняття позивачем товару та в подальшому здійснення ним його часткової оплати, свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов такого договору, а отже виключає можливість встановлення факту неукладеності Договору.
При цьому, доводи позивача про недоведеність здійснення ним оплати саме в рамках оспорюваного Договору правомірно не прийняті апеляційним господарським судом до уваги з посиланням на ст.ст. 33, 34, 43 ГПК, оскільки позивачем не доведена наявність іншої заборгованості перед відповідачем, в рахунок погашення якої могла бути б здійснена відповідна оплата.
Враховуючи зазначене, підстави для визнання недійсним оспорюваного договору як і підстави для встановлення факту його неукладеності відсутні, а тому рішення та постанову слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 залишити без зміни.
Судді: Є. Борденюк
І. Вовк
С. Могил