02 липня 2014 року Справа № 909/1473/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Черкащенка М.М.
суддів: Нєсвєтової Н.М.
Грека Б.М.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014
у справі №909/1473/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 16040,00 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Ретерук Н.О. - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за довіреностями.
У грудні 2013 року ПАТ " Страхова компанія "Універсальна" звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16040,00 грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2014року у справі №909/1473/13 позов задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2014 року скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою апеляційного суду позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2014 року залишити в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно полісу АВ/7720249 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.07.2012 між ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" (страховик) та підприємцем ОСОБА_2, (страхувальник) укладено договір страхування. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 50000,00грн., забезпечений транспортний засіб - автобус марки "Мерседес", ДНЗ НОМЕР_1 (а.с.8).
Як встановлено постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.11.2012р. у справі №0908/5727/2012, 25.09.2012р. близько о 20 год. 30 хв. в с. Пійло Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом (автобусом) марки "Мерседес", державний реєстраційний НОМЕР_1, порушив п.16.13 Правил дорожнього руху України, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, перед поворотом ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу марки "ВАЗ-21093", державний реєстраційний НОМЕР_2, що рухався у зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого допустив зіткнення з даним автомобілем, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля марки "ВАЗ 21093", реєстраційний НОМЕР_2, є ОСОБА_8.
Матеріалами справи підтверджується, що 18.10.2012р. ОСОБА_8 подала ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" заяву про відшкодування матеріального збитку, отриманого в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, згідно полісу №АВ/7720249 від 13.07.2012р. та заяву від 19.02.2013р. про безготівковий перерахунок страхового відшкодування на картковий рахунок НОМЕР_4 в "Приватбанку".
В довідці інспектора ВДАІ, виданій ОСОБА_7, зафіксовано механічні пошкодження транспортного засобу марки "ВАЗ-21093", державний реєстраційний НОМЕР_2, внаслідок вказаної ДТП, - деформовано переднє праве і ліве крило, передній капот, передній бампер, передня декоративна решітка, розбиті передні ліва і права блок-фари, деформовано права передня і задня двері, заднє крило.
13.10.2012р. аварійним комісаром ОСОБА_9 за участю названих водіїв складено протокол огляду транспортного засобу марки "ВАЗ-21093", державний реєстраційний НОМЕР_2 з відповідними фотоматеріалами.
Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 05.01.2013, визначено вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ "ВАЗ-21093", реєстраційний НОМЕР_2, - 26 959,99 грн.
Згідно акту погодження вартості матеріального збитку потерпіла ОСОБА_8 та страховик ПАТ "СК "Універсальна" домовились, що вартість матеріального збитку складає 16550,00грн., розмір франшизи - 510,00 грн. і після виплати страхового відшкодування в сумі 16040,00 грн. потерпіла претензій до страховика мати не буде. Розрахунок страхового відшкодування на суму 16 040 грн. складено 15.03.2013р.
Перерахунок страхового відшкодування в сумі 16 040,00грн. здійснено позивачем згідно платіжного доручення №33346 від 18.04.2013р. на довірену особу ОСОБА_11 для зарахування на картковий рахунок НОМЕР_4, зазначений ОСОБА_8 згідно вищезгаданої заяви від 19.02.2013р.
Звертаючись з позовом ПАТ "СК "Універсальна" вказувало на те, що оскільки відповідач несвоєчасно повідомив позивача про дану дорожньо-транспортну пригоду останній має право на відшкодування шкоди в порядку регресу, в зв'язку з чим направив підприємцю ОСОБА_2 лист вих.№УН2318Р від 28.05.2013 з вимогою про сплату суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, проте підприємцем ОСОБА_2 у семиденний строк не було сплачено суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, що стало підставою для звернення ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що страховий випадок мав місце 25.09.2012, а повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подано підприємцем ОСОБА_2 04.10.2012, а отже має місце порушення встановленого трьохденного строку повідомлення страховика про страховий випадок, що надає право страховику подати регресний позов до страхувальника.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вказав на те, що у Страховому акті №2476/1, підписаному уповноваженими особами позивача та скріпленому печаткою ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" у розділі ІІІ "Дані про страховий випадок" у рядку 5. "Дата отримання повідомлення" зазначено 28.09.2012р. та час отримання 09:34. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке знаходиться в матеріалах справи, не може бути належним та допустимим доказом порушення трьохденного строку повідомлення страховика - позивача у справі про страховий випадок, а саме 04.10.2012р., оскільки напис "отр. 04.10.2012р.", зроблений невідомою особою у розділі 14. "Мої зауваження" не свідчить про факт подання підприємцем ОСОБА_2 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду саме 04.10.2012р..
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його правомірним та таким, що відповідає матеріалам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В редакції, чинній на час ДТП, пунктом. 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: - 33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; - 33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Відповідно до п.п.ґ) п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. При цьому строки визначені в п.33.1.4 Закону, а умови - в п.33.1.2.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що з аналізу змісту вищенаведених норм законодавства вбачається обов'язок відповідача невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику відомості про ДТП. Невиконання даного обов'язку надає право страховику подати регресний позов до страхувальника.
Разом з тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у Страховому акті №2476/1, підписаному уповноваженими особами позивача та скріпленому печаткою ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" зазначено, що дата отримання повідомлення є 28.09.2012р. та час отримання 09:34, що призвело до помилкового висновку про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування.
Отже, скасовуючи рішення господарського суду Івано-Франківської області Львівський апеляційний господарський на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановив всі фактичні обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на нього, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року у справі №909/1473/13 залишити без змін.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Н.М. Нєсвєтова
Б.М. Грек