25 січня 2007 р.
№ 44/180
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову
від 31.10.2006 Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 44/180 господарського суду Донецької області
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькмісьгаз"
про
стягнення 1 114 009,74 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Тютюнник С.В. дов. № 372/10 від 29.12.06
від відповідача Батрак М.Г. дов. № 05/7074 від 06.12.2006
В червні 2006 року Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» пред'явила в суді позов до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз» про стягнення 1 114 009,74 грн. заборгованості за переданий у 2004 році природний газ, інфляційних нарахувань на суму боргу, відсотків річних, пені.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі укладеного року між сторонами 24.02.2004 року договору постачання природного газу № 06/04-218 ним було передано 16625,77 тис. куб. м. газу на загальну суму 2444728,98 грн. Проте відповідач поставлені обсяги газу оплатив лише в сумі 1735969,73 грн., заборгувавши 708759,25 грн. На цю суму позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на підставі п.6.4 договору, індекс інфляції та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2006 (суддя Мєзенцев Є.І.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 (судді: Діброва Г.І., Дзюба О.М., Стойка О.В.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові і залишаючи рішення без змін, судові інстанції виходили з того, що спірний договір, підписаний сторонами, є неукладеним. Сторонами конклюдентними діями з поставки та приймання природного газу було підтверджено укладення правочину про передачу разу без наявності єдиного документу. Сторонами не було письмово визначено строк виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого газу, а вимоги стягнення з відповідача заборгованості за іншими взаємовідносинами сторін позивачем не заявлено.
В касаційній скарзі Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» просить скасувати рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Заперечуючи проти доводів відповідача щодо неукладеності договору № 06/04-218 від 24.02.2004, позивач посилався на протокол узгодження розбіжностей від 29.03.2004 до договору, який підписаний сторонами і скріплений печатками.
Проте в порушення ст.43 ГПК України щодо повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи судами не перевірені належним чином доводи позивача (примірними протоколів узгодження розбіжностей у сторін не витребувано).
Як на обставини укладення договору ДК “Газ України» НАК “Нафтогуз України» посилалась на акти приймання-подачі природного газу за січень-грудень 2004 року в яких зазначено, що вся передача природного газу відбувалася згідно з умовами договору від 24.02.2004 року №06/04-218 укладеного між ДК «Газ України»та ВАТ «Донецькміськгаз»; банківські виписки від 27.02.2006 року та від 28.03.2006 року в яких відповідачем зазначено призначення платежу (договір №06/04-218 від 24.02.2004 року - заборгованість 2004 року за спожитий природний газ для нормованих витрат); 05.05.2006 року та 18.05.2004 року сторонами підписано додаткові угоди №2 та № 1 до договору №06/04-218 від 24.02.2004 року, якими додатково погоджено об'єм та ціну газу, при чому умови додаткової угоди № 1 від 5 травня 2004 року відповідно п.3, поширюють свою дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2004 року.
Наведене свідчить про те, що висновок попередніх судових інстанцій щодо неукладеності спірного договору не є переконливим і потребує більш ретельного з'ясування.
Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню.
При повному розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш ретельніше з'ясувати вимоги позивача, заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку у їх сукупності і в залежності від встановленого у відповідності з законом вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» задовольнити частково.
Постанову від 31.10.2006 Донецького апеляційного господарського суду та рішення від 10.08.2006 господарського суду Донецької області у справі № 44/180 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко