01.07.2014 р. Справа № 914/2165/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Медікл Еквіпмент», м. Київ,
до відповідача Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область,
про стягнення 30713,26 грн.
За участю представників:
від позивача - Дяченко Н.О. - представник,
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Медікл Еквіпмент» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення 28485,89 грн. основного боргу по Договору поставки № 01.06-10 від 03.05.2012р., 1852,76 грн. пені та 374,61 грн. штрафу 3% річних. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов'язань згідно Договору поставки № 01.06-10 від 03.05.2012р., а також ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 611, 625, ч. 1 ст. 712 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 193, ч. 1 ст. 265 ГК України.
Ухвалою суду від 20.06.2014р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, подала пояснення від 01.07.2014р. про допущення описки в резолютивній частині та по тексту позовної заяви, у якому просить слово «штраф» вважати опискою та читати « 3% річних». Крім цього, позивачем надано пояснення № 2506/14/02 від 25.06.2014р. щодо того, що поставка відбулась саме на підставі Договору поставки № 01.06-10 від 03.05.2012р. Позивачем, окрім іншого зазначено, що в кожній податковій накладній, доданій до матеріалів справи, зазначено назву, дату та сторони Договору поставки № 01.06-10 від 03.05.2012р. До того ж найменування, кількість та ціна кожної переданої позивачем відповідачу одиниці товару в видатковій накладній відповідають відповідній податковій накладній.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 20.06.2014р. не виконав.
Враховуючи відсутність клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч. 3 ст. 549, ст.ст. 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
03.05.2012р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 01.06-10 з Протоколом розбіжностей (надалі - Договір). У Протоколі розбіжностей від 04.05.2012р. до Договору сторони дійшли згоди про внесення змін до тексту договору згідно редакції покупця.
Відповідно до п.п. 1.1., 2.2. Договору постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) вироби медичного призначення згідно Специфікації та у відповідності до заявок покупця, за цінами, узгодженими сторонами і вказаними у накладних, які, після підписання покупцем, є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти замовлений товар і оплатити його на умовах даного договору. Товар, що є предметом поставки, поставляється покупцю партіями. Кількість та асортимент товару встановлюється на підставі заявок покупця, зроблених телефоном, електронною поштою або в інший спосіб, прийнятний для сторін, і зазначається у накладних на кожну партію товару.
На виконання Договору згідно видаткових накладних № 12645 від 05.09.2012р., №№ 12673-12689 від 05.09.2012р., №№ 13841, 13842 від 26.09.2012р., № 16354-16357 від 07.11.2012р. та № 16666 від 14.11.2012р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 73456,43 грн. (з урахуванням ПДВ). Товар отриманою відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженої особи, яка діяла на підставі довіреностей № Л-3346 від 05.09.2012р., № Л-3540 від 26.09.2012р. та № Л-3862 від 07.11.2012р. Факт поставки товару на підставі Договору підтверджується зазначенням назви Договору в графі «Вид цивільно-правового договору» податкових накладних на поставку кожної партії товару, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до п. 10.5.3. Договору покупець зобов'язується сплатити вартість реалізованого товару не пізніше 30-го числа місяця наступного за обліковим. Позивачем в судовому засіданні пояснено, що весь товар з поставленого ним відповідачу, який не був реалізований повернено на підставі наявних у матеріалах справи повернень постачальнику. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу суду не подані докази, які б спростовували зазначені доводи позивача та свідчили про те, що решту товару не реалізовано. Звіти про реалізований товар, які покупець зобов'язаний у відповідності до п. 10.5.2. Договору надавати не пізніше 10-го числа місяця наступного за обліковим, і які могли б спростовувати твердження позивача, відповідачем не надані. Відтак, в суду відсутні підстави вважати, що товар не реалізований.
У строк передбачений п. 10.5.3. Договору оплата за поставлений товар у повному обсязі проведена не була. Згідно банківських виписок за 17.10.2012р., 19.12.2012р. та 20.08.2013р. відповідачем здійснено часткову оплату за товари медичного призначення на загальну суму 15891,41 грн. Крім цього, згідно повернень постачальнику №№ 1-21 від 03.04.2013р. відповідачем здійснено часткове повернення товару на суму 29079,13 грн. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на підставі Договору становить 28485,89 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою-претензією вих. № 850 від 10.12.2013р. щодо надання звітів про реалізований товар та сплати заборгованості за договором поставки, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Враховуючи наведене, а також відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення боргу, позовна вимога про стягнення 28485,89 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Крім цього, позивачем заявлено до стягнення 1852,76 грн. пені. Відповідно до п. 11.2. Договору у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 10.5. Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, належної до сплати, за кожен день прострочення. Як вбачається з розрахунку суми позовних вимог (додаток № 1 до позовної заяви) періодом нарахування пені є проміжок часу з 25.12.2013р. по 02.06.2014р. Однак, позивачем не взято до уваги припису ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 2.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», даним приписом (ч. 6 ст. 232 ГК України) передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Суд виходить з того, що останнім днем, коли мало бути виконано зобов'язання з оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних за 05.09.2012р. та 26.09.2012р. у відповідності до п. 10.5.3. Договору є 30.10.2012р., а згідно видаткових накладних за 07.11.2012р. та 14.11.2012р. є 30.12.2012р. Відтак, нарахування пені станом на 25.12.2013р. припинено. Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 1852,76 грн. пені задоволенню не підлягають.
Позивачем також заявлено до стягнення 374,61 грн. 3% річних у відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України за період з 25.12.2013р. по 02.06.2014р. Вказана позовна вимога є обгрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, буд. 5, ідент. код юридичної особи 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Медікл Еквіпмент» (02002, м. Київ, вул. Комбінатна, буд. 21, ідент. код юридичної особи 34806350) 28485,89 грн. основного боргу, 374,61 грн. трьох процентів річних та 1716,79 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Бортник О.Ю.