номер провадження справи 18/88/14
03.07.2014 Справа № 908/2283/14
Суддя Носівець В.В. розглянувши заяву приватного підприємства «Молокозавод - ОЛКОМ» у справі № 908/2283/14:
за позовом: приватного підприємства «Молокозавод - ОЛКОМ» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289-А)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» (72340, Запорізька область, Мелітопольський район, село Світлодолинське, вул. Леніна, буд. 35)
про стягнення 949200,00 грн.
Без виклику сторін
До господарського суду Запорізької області 02.07.2014 р. звернулося ПП «Молокозавод - ОЛКОМ» до ТОВ Агрофірма «Злагода» про стягнення 949200,00 грн., які складаються з: 474600,00 грн. вартості насіння соняшника та 474600,00 грн. штрафу за непоставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки насіння соняшника № 01М-188 від 18.10.2012 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2014 р. порушено провадження у справі № 908/2283/14, присвоєно справі номер провадження 18/88/14, судове засідання призначено на 07.08.2014 р. Разом з позовом ПП «Молокозавод - ОЛКОМ» надало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
накладення арешту на майно, що належить ТОВ Агрофірма «Злагода», а саме насіння соняшника в межах суми 474600,00 грн. та грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» (код 30802347, Запорізька область, Мелітопольський район, село Світлодолинське, вул. Леніна, буд. 35) в межах суми позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 474600,00 грн., що знаходяться на рахунках у фінансових установах. В тому числі, але не виключно на розрахункових рахунках № 2600340099 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 23794014; р/р № 26004962491286 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 14282829.
Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами), заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.
Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на кошти на рахунку ТОВ Агрофірма «ЗЛАГОДА» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову.
Також в заяві про забезпечення позову, позивачем чітко не визначено індивідуальними ознаками (марка, категорія, клас тощо) майно, на яке суд повинен накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву приватного підприємства «Молокозавод - ОЛКОМ» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ Агрофірма «ЗЛАГОДА», в межах суми позовних вимог - відхилити.
Суддя В.В. Носівець