Провадження № 22-ц/790/4329/14
Справа № 640/946/14-ц Головуючий І-ої інстанції: Чередник В.Є.
Категорія: інші Доповідач: Коростійова В.І.
26 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів: - Гуцал Л.В, Пшенічної Л.В.,
за участю секретаря - Бойко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на рішення Київського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4, управління Державної міграційної служби України в Харківській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання дій неправомірними, -
У березні 2013 року публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позову посилалось на те, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 січня 2009 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором №34/07 від 27 листопада 2007 року 980262,77 грн.
26 жовтня 2011 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Київський ВДВС ХМУЮ) відкрито виконавче провадження №29480818, яке у подальшому було прийнято до виконання відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції.
В межах виконавчого провадження держаним виконавцем описано і арештовано належну ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, яку ОСОБА_4 на забезпечення виконання зобов'язаннь за кредитним договором передав в іпотеку ПАТ «ВіЕйБі Банк» на підставі договору іпотеки від 27 листопада 2007 року.
11 квітня 2011 року ОСОБА_4 зареєстрував у вказаній квартирі свого сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначеними діями ОСОБА_4 перешкоджає ПАТ «ВіЕйБі Банк» здійснювати заходи, направлені на задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки.
Посилаючись на вказані обставини, просило: визнати дії ОСОБА_4 щодо реєстрації проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 незаконними і такими, що перешкоджають виконанню рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 січня 2009 року, зобов'язати управління державної міграційної служби України в Харківській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_6 за вказаною адресою.
Відповідачі, в особі свого представника ОСОБА_7, проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Управління державної міграційної служби України в Харківській області свого представника до суду не направило.
Треті особи до суду не з'явились.
При цьому управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради просило розглянути справу за відсутності свого представника. При цьому посилалось на те, що зняття ОСОБА_6 з реєстрації зменшує обсяг прав дитини на користування житловим приміщенням, оскільки іншого житла, яке б належало батькам дитини на праві власності не має.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2014 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі Банк» просе рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити. При цьому посилається на: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.
Інші особи, які беруть участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.
Перевіряючи законність і обгрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 27 листопада 2007 року уклав з відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк», кредитний договір, за умовами якого взяв у банку кредит у сумі 150000 доларів США строком до 27 листопада 2012 року.
На забезпечення виконання умов кредитного договору 27 листопада 2007 року ВАТ «ВіЕйБі Банк» уклало з ОСОБА_4 іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку належну йому п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 січня 2009 року задоволено позов ВАТ «ВіЕйБі Банк» і стягнуто на його користь із ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у сумі 980262,77 грн.
26 жовтня 2009 року державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження по виконавчому листу, виданому на виконання вказаного рішення, яке нині знаходиться на виконанні управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області.
В межах виконавчого провадження накладено арешт на квартиру, яка є предметом іпотеки.
Встановлено також, що 11 квітня 2011 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований син ОСОБА_8 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відмовляючи ПАТ «ВіЕйБі Банк» у позові, суд першої інстанції виходив із того, що реєстраціОСОБА_6 у квартирі, яка на праві приватної власності належить його батькові ОСОБА_4, не суперечить закону і не порушує прав позивача.
Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного із них.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, машкає і зареєстрований у ній з 27 липня 1994 року.
11 квітня 2011 року ОСОБА_4 зареєстрував у ній одинадцятирічного сина - ОСОБА_6, який мешкає разом з ним (а.с.9).
Зазначені дії ОСОБА_4 узгоджуються зі ст.29ЦК України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Посилання позивача на те, що малолітній ОСОБА_6 мешкає з матір'ю ОСОБА_5, спростовується довідкою КП «ЖЕО №2» ПМР від 16 травня 2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_5 мешкає одна у квартирі АДРЕСА_3, як квартирантка (а.с.94).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що реєстрація малолітнього ОСОБА_6 здійснена для створення перешкод державному виконавцю в реалізації арештованої на виконання судового рішення про стягнення кредитного боргу квартири, спростовується матеріалами справи.
Державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, 28 квітня 2012 року, що підтверджується копією постанови державного виконавця, яка оглянута судом апеляційної інстанції.
Малолітній ОСОБА_6 зареєстрований у вказаній квартирі до накладення на неї арешту - 11 квітня 2011 року.
Безпідставним є і посилання в апеляційній скарзі на договір іпотеки.
Оскільки реєстрація в іпотечній квартирі сина іпотекодавця не перешкоджає реалізації предмета іпотеки відповідно до положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись п.1 ст.303, ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 23 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: