Провадження № 22ц/790/4618/14 Головуючий 1 інстанції Сітбаталова Н.І.
Справа № 635/3028/14-ц Доповідач: Коваленко І.П.
Категорія: житлові
27 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коваленко І.П
суддів - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.
при секретарі - Москаленко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділення № 2 Харківського головного регіонального управління «ПриватБанк», Пісочинський сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління ДМС у Харківській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації,-
У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Відділення № 2 Харківського головного регіонального управління «ПриватБанк», Пісочинський сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління ДМС у Харківській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований він та його колишня дружина - ОСОБА_2. За договором купівлі-продажу позивач придбав вказаний житловий будинок і є єдиним його власником. З листопада 2007 року відповідач фактично в спірному будинку не проживає та не користується ним, спільне господарство вони не ведуть, речей відповідача в будинку не має. На час звернення до суду відповідачка проживає разом з матір'ю та братом. Зазначені факти підтверджуються актом депутата. В листопаді 2008 року шлюб між ними було розірвано. Кредит, який було надано відділенням №2 Харківського Головного регіонального управління ПриватБанку для придбання житлового будинку сплачував лише позивач, що підтверджується довідкою банку. 20 листопада 2007 року відповідач склала розписку про те, що не буде посягати на право власності на вказаний вище житловий будинок.
В зв'язку з цим просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації місця проживання за вище вказаною адресою.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач позов не визнала та вказала, що після розірвання шлюбу позивач постійно перешкоджає їй у доступі до житла, тому що мешкає з іншою жінкою. Вказаний будинок придбали під час шлюбу, а тому він є спільною сумісною власністю подружжя. Розписку, яку писала 20.11.2007 року під впливом фізичної розправи зі сторони чоловіка, просить вважати недійсною.
Представник третьої особи: відділення № 2 Харківського головного управління ПриватБанку та Пісочинського сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління ДМС у Харківській області у судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлялись.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороб тощо) постійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності , після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, шлюб між сторонами був зареєстрований 18.08.1990 року.
На підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2006 року, посвідченного приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 , реєстр за № 5468, право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в цілому за ОСОБА_1(а.с. 10-11, 13-14)
В судовому засіданні також було встановлено, що для придбання спірного житлового будинку відділення № 2 філії "Харківське головне регіональне правління" ЗАТ комерційного банку "ПриватБанк" надало ОСОБА_1 кредит, що підтверджується кредитним договором від 06.10.2006 року за № HADOGKO1270017, а також 06.10.2006 року ОСОБА_2 дала згоду на укладення ОСОБА_1 вказаного кредитного договору, а також наданим ним в іпотеку ПриватБанку будь-якого майна, що належить їй на праві спільної приватної власності з ОСОБА_1, у тому числі: житловий будинок АДРЕСА_1. (а.с. 22-29).
28.11.2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 04.10.2013 року, (а.с. 8)
З інформаційної довідки Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області від 04.11.2013 року за № 792 вбачається, що ОСОБА_2 у спірному будинку не проживає з листопада 2007 року . (а.с. 6)
Актом депутата виборчого округу за № 20 Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області від 27.10.2013 року підтверджується, що ОСОБА_2 у зазначеному будинку не проживає з 20.11.2007 року. (а.с. 15)
Згідно довідки ПриватБанку від 20.03.2014 року за № 1326140 позивач сплачує по кредитному говору грошові кошти. (а.с. 7)
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що спірний житловий будинок є майном, яке набуте сторонами під час шлюбу, тому підстав для визнання відповідачки такою, що втратила право користування житлом немає.
Доводи апелянта стосовно того ,що не зважаючи на те, що будинок придбаний в період шлюбу, спірний будинок є особистою власністю позивача, оскільки він сплачує кредит особисто , колегією суддів не приймаються, т.я. із тексту договору купівлі-продажу від 06.10.2006 року вбачається, що продаж спірного будинку був здійснений за 47975 грн., з яких 1263 грн. продавець отримала від покупця до підписання договору, а 46712 грн. покупець сплачує продавцю до 20 год. 06.10.2006 р. (а.с.10).
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -