Справа № 646/4784/14-к
№ провадження 1-кп/646/407/2014
17.06.2014 Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220060000900 від 10 квітня 2014 року, стосовно обвинуваченої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Зміїв Харківської області, українки, громадянки України, з середньою освітою,офіційно не працюючої, розлученої, маючій дітей 2001 та 2002 року народження, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
06 квітня 2014 року близько 17 години 10 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись у торговому залі супермаркету «Клас - 2», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 178, діючи умисно, з корисливим мотивом та корисливою метою, з наміром на таємне викрадення чужого майна, вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгових стелажів таємно скоїла крадіжку банки ікри лососевої торгової марки «Veladis», масою 200 грам, що належить ТОВ «Укр - Трейд», яку сховала у свою жіночу сумку, з якою зайшла до супермаркету. Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 пройшла повз каси не пред'явивши вказаний товар до сплати. Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, таємно викрала продукцію ТОВ «Укр- Трейд » на загальну суму, згідно довідки вартості, 132 грн. 25 коп., завдавши своїми діями ТОВ «Укр- Трейд » матеріальний збиток на вищезазначену суму.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодилася з юридичною оцінкою інкримінованого їй діяння та пояснила про обставини викладені вище.
Приймаючи до уваги, що обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого злочину в межах висунутого обвинувачення, її показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставин справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченій та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.
Визнавши показання обвинуваченої ОСОБА_4 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність її вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, а таємне викрадення чужого майна (крадіжка). При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини злочину, дані, які характеризують особу підсудної, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 офіційно не працює, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_4 суд враховує її щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом'якшує її покарання. Обставин, що обтяжує покарання винної, які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, наведених вище даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 її щире каяття, суд вважає, що її виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у виді громадських робіт.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про застосування до неї амністії, звільнивши її від відбування покарання, оскільки вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з наслідками застосування амністії ознайомлена.
Прокурор в судовому засіданні проти застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши її від відбування покарання не заперечував.
Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на що вказує свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що вказує свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 та не позбавлена батьківських прав стосовно дітей, що підтверджується довідкою №01-32/470 Служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації, вперше вчинила кримінальне правопорушення , яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення вона вчинила 06 квітня 2014 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена визнає повністю, щиро кається у вчиненому, цивільний позов потерпілим не заявлений.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_4 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до неї не може бути застосована.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 128,369, 370, 373, 374, 375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.
На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засуджену ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання.
Речові докази:
Банку ікри торгової Марки «Veladis», массою 200 гр. яку передано на зберігання ТОВ «Укр Трейд», після набрання вироком законної сили, вважати повернутим його законному володільцю ТОВ «Укр Трейд»;
CD+R диск долучений до матеріалів провадження, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1