Справа № 0907/2-2921/2011
Провадження № 22-ц/779/1307/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.
Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
18 червня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Шалаута Г.І.,
суддів: Ковалюка Я.Ю., Матківського Р.Й.,
секретаря: Бойчука Л.М.
з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення збитків, інфляційних втрат та трьох процентів річних, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року, -
11.08.2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення збитків, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, посилаючись на те, що 03.07.2007 року уклав договір позики з ОСОБА_4, згідно якого позичив останньому 240000 грн., що еквівалентно 48000 доларів США(1 долар США був еквівалентний 5 грн.), а ОСОБА_4 зобов'язався повернути борг до 01.10.2007 року. Оскільки відповідач у зазначений час борг повернув частково в розмірі 100000 грн., що відповідало 20000 дол.США, а решту боргу не повернув, по його заяві Івано-Франківським міським судом видано судовий наказ 22.10.2007 року, відповідно до якого вирішено стягнути з відповідача на його користь 140000 грн., що відповідає 28000 доларів США. Станом на день подачі позову 1 дол. США відповідав 7.89 грн. Оскільки борг не стягнуто, різниця курсів станом на 30.07.2010 року складає 80920 грн.
Посилаючись на те, що відповідач повернув лише 100000 грн., сума заборгованості 140000 грн. перебуває на стадії виконання за судовим наказом, просив стягнути з відповідача в користь позивача 80920грн. збитків, інфляційні в розмірі 62720 грн. та три відсотки річних за користування коштами, що становлять 11865,57 грн.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт вважає відмову у позові неправомірною, а висновок суду про відсутність заборгованості у ОСОБА_4 перед ним необгрунтованим, таким, що суперечить зібраним у справі доказам. Так апелянт зазначив, що борг в розмірі 22000 доларів США існує та підтверджується розпискою від 18.02.2008 року, яка залишилася у позивача, на зворотній стороні якої відповідач власноручно підтвердив наявність в нього такого боргу перед ОСОБА_2, який він зобов»язався повернути до 30.11.2008 року, але так і не повернув.
Апелянт зазначив, що суд не дав оцінки тій обставині, що відповідач надавши висновок спеціаліста ЗАТ «Аудиторська фірма «Аудит-Сервіс Inc» від 30.09.2011 року, визнав частково факт наявності заборгованості у нього перед позивачем.
Крім того, апелянт вказує на те, що суд, в порушення ст. 214 ЦПК, не дослідив, які саме кошти були повернуті ОСОБА_4 і на підставі яких боргових зобов'язань, не дав оцінки борговій розписці від 18.02.2008 року, зокрема записам ОСОБА_4 на її зворотній стороні та зробив висновок про відсутність заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_2, який суперечить обставинам справи та зібраним у справі доказам.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2013 року рішення Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 12027,36 грн. інфляційних збитків та 3% річних - 2600,79 грн., а всього 14628,15 грн., а також стягнуто 344,10 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення апеляційного суду скасовано, а справу повернуто на новий апеляційний розгляд з мотивів, що судами не повно досліджено фактичні обставини справи, не залучено у справу усіх боргових розписок в оригіналі та не усунуто суперечностей між доказами щодо заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_2, що має суттєве значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній та уточнив, що залишок боргу 22000 доларів США, який відповідає140000 грн., не стягнутих по судовому наказу підтверджується розпискою від 18.02.2008 року, так як зазначеної у ній суми боргу 22000 доларів США ОСОБА_4 не повернув, а тому розписка залишилася у ОСОБА_2, на зворотній стороні якої відповідач власноручно підтвердив, що його борг перед ОСОБА_2 становить 22000 доларів США, які він зобов»язується повернути до 30.11.2008 року, але так і не повернув. А тому саме з неповернутої суми боргу - 140000 грн. вирахувано збитки(упущену вигоду), яку позивач міг би отримати, однак через невчасне повернення коштів відповідачем такої не отримав, вважає 80920 грн. - різницю в курсах долара на день позики 2007 рік (1дол.США =5 грн.) та на день подачі позову 2010 рік (1дол.США=7.8 грн.) збитками. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення позову.
В судовому засіданні апелянт пояснив, що зазначеної у розписці суми від ОСОБА_4 не одержав, так як розписку написану заздалегідь, бо ОСОБА_4 хотів повернути саме таку суму, про що його повідомив, однак коли він заїхав до нього за грошима, той їх не дав, інакше ця розписка була б у ОСОБА_4 Оскільки він мав з собою готову розписку, але грошей не отримав, то попросив ОСОБА_4. власноручно підтвердити борг та вказати дату його повернення на зворотньому боці розписки, що ОСОБА_4 і зробив .На зворотному боці розписки власноручно написав про те, що ним визнається борг у розмірі 22000 доларів США, який він зобов»язався повернути до 11.08.2010 року, однак не повернув. Позивач також пояснив, що 22000 доларів США відповідало сумі 140000 грн., зазначеній в судовому наказі, але оскільки позика була надана в доларах, чого не заперечує ОСОБА_4, який визнав борг перед ним в розмірі 22000 доларів США, то розрахунки проводилися відповідно до курсу долара та курсу гривні.
Відповідач в судове засідання не з»явився повторно, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, однак його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить їх обґрунтованими і приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
В порушення вимог ст.27 ЦПК України, суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з»ясуванню дійсних обставин справи та ухваленню законного та обґрунтованого рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав суперечливі докази щодо позики коштів та їх повернення, а тому не довів наявність заборгованості, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку, що правові підстави для відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання відсутні.
Однак, з такі висновки є помилковими, суперечать обставинам справи та зібраним у справі доказам .
З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 240000 грн., що еквівалентно 48000 доларів США з терміном повернення до 01.10.2007 року (а.с. 6).
Згідно розписки від 02.10.2007 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 100000 грн., що еквівалентно 20000 доларів США, в рахунок погашення боргу за договором позики. (а.с. 26
Судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 22.10.2007 року постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 140000 грн. заборгованості за договором позики від 03.07.2007 року, однак ця сума не стягнута та судовий наказ знаходиться в процесі виконання.
Згідно змісту розписки від 18.02.2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 23000 доларів США, що еквівалентно 115000 грн. і залишок заборгованості становить 7000 доларів США (а.с. 38). ), однак колегією встановлено з пояснень позивача та змісту зворотної сторони розписки, що зазначених у ній коштів позивач не отримав, про що підтвердив відповідач на зворотному боці розписки, визнавши ним боргу перед позивачем в розмірі 22000 доларів США, який зобов»язався повернути до 30.11.2008 року, однак не повернув.
Таким чином, колегія суддів встановила, що на день подачі позову заборгованість ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 становила 140000 грн.,(не стягнуті кошти за судовим наказом) та прийшла до висновку про те, що суму збитків в розмірі 80920 грн., яка складається з різниці між курсом долара на день позики на липень 2007 року(1дол.США =5грн.) та на день подачі позову на серпень 2010 року (1дол.США = 7.8грн.) вирахувано правильно, виходячи з несплаченої суми боргу 140000 грн. Згідно укладеного договору позики, відповідач повинен був повернути борг до жовтня 2007 року, однак не повернув його навіть на день подачі позову - на вересень 2010 року, а тому колегія погоджується з тим, що позивач не отримав доходів, які би реально міг отримати за звичайних обставин, якби відповідач вчасно повернув борг (міг здати долари в банк під проценти, тобто має місце упущена вигода), а тому спричинені ним збитки в розмірі 80920 грн. підлягають стягненню.
Ч.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Ч.2 цієї статті визначено, що збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене(упущена вигода).
Також підлягають стягненню з відповідача в користь позивача інфляційна складова в розмірі 62720 грн. та 3% річних, що становлять 11865 грн. 57коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову та стягнення судового збору.
На підставі ст.ст.22, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.307, 309, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення збитків, інфляційних втрат та трьох процентів річних задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІН НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1, 80920 грн.(вісімдесять тисяч дев»ятсот двадцять гривень), 62720 грн.(шістдесят дві тисячі сімсот двадцять гривень) інфляційних втрат та 11865,57 грн.(одинадцять тисяч вісімсот шістдесят п»ять гривень 57 коп.) 3-х процентів річних, а всього стягнути 155505 грн.(сто п'ятдесят п»ять тисяч п»ятсот п»ять) грн. 57 коп. на користь ОСОБА_2, ІН НОМЕР_2, мешканця АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2342 грн. 58 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Г.І.Шалаута
Судді: Я.Ю.Ковалюк
Р.Й.Матківський