Справа № 341/2867/13-ц
Провадження № 22-ц/779/874/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Мула О. Д.
Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
02 червня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Шалаути Г.І.,
суддів: Мелінишин Г.П., Ковалюка Я.Ю.,
секретаря: Вилки І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення Галицького районного суду від 24 лютого 2014 року,-
05.11.2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 15.02.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов укладеного договору, останній складається із заяви позичальника та умов надання кредиту. Відповідач був ознайомлений з умовами надання кредиту, погодився з ними, що підтверджується його підписом в заяві. Відповідно до п.9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяцівз моменту підписання та якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не подасть письмової заяви про припинення дії договору,він автоматично пролонговується на такий же термін. Оскільки, ОСОБА_2 не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором,утворилася заборгованість ,яка станом на 31.08.2014 року становить 22 046,70 грн., позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.
02.12.2013 року відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2014 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено за пропуском строку позовної давності.
На дане рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій зсилаються на те, що рішення постановленоз порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що суд помилково застосував позовну давність до правовідносин, що склалися між сторонами,так як ОСОБА_2 не представив доказів про подання ним заяви до банку про закриття карткового рахунку та припинення дії договору,то у відповідності із умовами договору, дія його лонгується,а правовідносини тривають до повного погашення відповідачем кредиту.Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи,однак їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача,дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши їх доказами ,знаходить апеляційну скаргу обгрунтованою,а рішення суду першої інстанції таким,що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Колегією встановлено, що 15.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .Відповідач погодився з тим, що підписана ним заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою в цілому становлять між ним та Банком договір, про що стверджує підпис ОСОБА_2 у заяві (а.с. - 12).Встановлено також, що всупереч вимог п.9.12 договору ОСОБА_2не подавав банку письмової заяви про припинення дії договору та взятих на себе зобов'язань за договором, а тому договір пролонговано автоматично та правовідносини між сторонами тривають.Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 15.02.2008 року, станом на 31.08.2013 року заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 22 046,70 грн., яка складається з: 5998,67 грн. - заборгованість за кредитом, 10982,59 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3539,41 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1026,03 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 7 - 11).
Виходячи із встановлених обставин,колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови в позові за пропуском строку позовної давності,оскільки позивач такого строку не пропустив,а тому правові підстави для відмови відсутні.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ст. 259 ЦК України передбачає,що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Пунктом. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг сторонами погоджено ,що кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання та дія його пролонговується до тих пір,доки жодна із сторін не подасть письмову заяву іншій стороні про припинення договору.
Оскільки ОСОБА_2 не подавав такої заяви до банку,то кредитні правовідносини є такими, що тривають.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Суд першої інстанції зазначених вище норм матеріального права та умов кредитного договору не врахував,а тому постановив незаконне рішення ,яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.
На підставі ст.ст.256,257,259,526,629 ЦК України , керуючись ст. ст. 307, 309, 313 - 314, 316 , 317 ,323,324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Галицького районного суду від 24 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 5998,67 грн. заборгованості за кредитом, 10982,59 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 3539,41 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 1026,03 грн. штрафу (процентна складова), а всього стягнути 22 046,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» 229,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Г.І. Шалаута
Судді: Г.П. Мелінишин
Я.Ю. Ковалюк