Єдиний унікальний номер 255/6944/14-к
Номер провадження 11-кп/775/1307/2014
03 липня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
заявника ОСОБА_6 , яка не заперечує про здійснення дистанційного судового провадження і приймає участь у судовому розгляді в режимі відео конференції з Донецького СІЗО УДПтСУ в Донецькій області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу засудженої
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Костянтинівка Донецької області, з середньою спеціальною освітою, що має чотирьох неповнолітніх дітей,
засуджена вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2013 р. за ст. 115 ч. 2 п. п. 6,12, ст. 187 ч. 4 і 70 УК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є її особистою власністю. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25.09.2013 р. вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2013 р. змінено в частині призначеного покарання засудженій ОСОБА_6 .. Засудженій ОСОБА_6 пом'якшено покарання за ст. 115 ч. 2 п. п. 6,12, ст. 187 ч. 4 і 70 УК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є її особистою власністю, а врешті вирок суду відносно засудженої залишено без змін
на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 червня 2014 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році»,-
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 червня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви засудженої ОСОБА_6 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році».
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції встановив, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб:
п. «є» яких засуджено за умисне вбивство (стаття 115 КК України 2001 р.; статті 93 і 94 КК України 1960 р.), розбій (стаття 187 КК України 2001 р.;статті 86, 86-1 і 142 КК України 1960 р.).
Не погодившись з даним рішенням, заявник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій прохає ухвалу суду скасувати та застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2014 році», посилаючись на те, що має чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не засуджувалась, за місцем мешкання характеризується задовільно, у скоєному щиро розкаялася і активно сприяла розкриттю злочину. Також вказує, що судом порушено право на захист.
Заслухав доповідь судді, заявника ОСОБА_7 в режимі відео конференції, яка не заперечувала про здійснення дистанційного судового провадження, підтримала свою апеляційну скаргу і просила задовольнити її; прокурора, що просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення; перевіривши матеріали провадження і, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Доводи скарги засудженої про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у застосуванні амністії щодо неї, не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки ОСОБА_7 засуджена за вчинення умисного вбивства і розбій, поєднаного з заволодінням майном.
Згідно ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб:
є) яких засуджено за умисне вбивство, розбій.
Щодо доводів, що засуджена має чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не судима, за місцем мешкання характеризується задовільно, у скоєному щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки обвинувачену ОСОБА_7 засуджено за умисне вбивство і розбій. Ці дані були враховані апеляційним судом Донецької області при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_7 як обставини, що пом'якшують покарання.
Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення права засудженої на захист, то ці доводи також не можуть бути взяті до уваги, оскільки засуджена ОСОБА_7 звернулася до суду з письмовою заявою про проведення судового розгляду про застосування до неї амністії без її участі, а згідно положень ст.10 Закону України «Про амністію у 2014 році» неявка особи, щодо якої розглядається питання про застосування амністії, не зупиняє розгляду справи.
Таким чаном, суд правильно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_6 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги засудженої відсутні.
Керуючись ст. 8 п. «є» Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. ст. 404, 407, 419 і 539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 червня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році» - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Донецької області набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді: