№ 1-кп/258/336/14
№ 1-кп/258/336/14
03 липня 2014 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
-15 грудня 2003р. Ворошиловським райсудом м. Донецька за ст. 185 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі;
-25 березня 2004р. Великоновосілківським райсудом Донецької області за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
-04 серпня 2005р. Київським райсудом м. Харкова за ст. 185 ч. 1 КК України до 5 років 6 міс. позбавлення волі;
-03 листопада 2008 р. Ленінським райсудом м. Донецька за ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 06 червня 2012р. умовно-достроково на невідбутий строк - 1 рік 02 міс. 22 дні;
-13 січня 2014р. Куйбишевським райсудом м. Донецька за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів , передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -
06 жовтня 2012р., приблизно в 11 год., обвинувачений ОСОБА_5 після спільно вживання спиртних напоїв разом з потерпілим ОСОБА_6 знаходились біля ларька, розташованого поблизу трамвайної зупинки «Пос.ПОБЕДА» у Кіровському районі м. Донецька.
Діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, під надуманим приводом здійснення дзвінка, обвинувачений ОСОБА_5 попросив у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон, тобто шляхом обману схилив потерпілого до добровільної передачі даного майна.
Після цього обвинувачений ОСОБА_5 , скориставшись довірливим відношенням до нього з боку потерпілого ОСОБА_6 , який був введений в оману стосовно його дійсних злочинних намірів, шляхом шахрайства повторно заволодів наступним чужим майном потерпілого ОСОБА_6 , а саме:
-мобільним телефоном «Нокіа 5130с-2» вартістю 422,50 грн.;
-СІМ-картою мобільного оператора «МТС», яка не представляє для потерпілого майнової цінності і на рахунку якої грошові кошти були відсутні, а всього заволодів чужим майном,яке належить потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 422,50 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з 12 год. 12 січня 2013 року до 13 січня 2013 року, знаходячись у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив таємно викрасти чуже майно, яке належить його батьку - потерпілому ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, скориставшись відсутністю потерпілого, шляхом вільного доступу таємно, повторно викрав наступне чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме:
-соковижималку фірми «Zelmer» вартістю 914 грн. 40 коп.;
-електром'ясорубку фірми «Tefal» у комплекті з аксесуарами вартістю 858 грн. 00 коп.;
-праску фірми «Філіпс» вартістю 701 грн. 25 коп.;
-радіоприймач фірми «Тексун» вартістю 549 грн. 50 коп.;
-магнітолу фірми «Соні» вартістю 650 грн.;
-фен фірми «Ровента», модель «CV 8525», вартістю 555 грн. 30 коп.;
-фен фірми «Ровента» модель «CV 7330», вартістю 378 грн. 00 коп.;
-ноутбук фірми «Асус» вартістю 6500 грн.;
-електромашинку фірми «Філіпс», подарували у 2012 році, оцінює у 400 грн.;
-електрообігрівач вартістю 50 грн.;
-валізу дорожню вартістю 285 грн. 00 коп.;
-тонометр автоматичний вартістю 200 грн.;
-ліхтарик налобний «Yala» вартістю 34 грн. 00 коп.;
-ліхтарик налобний, 7-и світлодіодний, вартістю 30 грн. 60 коп.;
-гроші на суму 2000 грн.;
-набір кришталевого посуду, а саме: один графин та 4 стакани, вартістю 200 грн.;
-набір скляних келехів, матеріальної цінності для потерпілого не представляє;
-металевий посуд, для потерпілого матеріальної цінності не представляє, а всього чужого майна на загальну суму 14306 грн. 05 коп., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 майновий збиток на вищевказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінуємих в провину злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що 06 жовтня 2012р. він знаходився біля ларька, розташованого на трамвайній зупинці «Пос. Победа» у Кіровському районі м. Донецька, де розпивав спиртні напої. Під час цього він познайомився з потерпілим ОСОБА_6 , з яким також розпивав спиртні напої. Під час розмови з потерпілим у нього виник злочинний намір викрасти мобільний телефон потерпілого, оскільки він бачив, як потерпілий постійно ним користувався.
Він попросив у потерпілого мобільний телефон під надуманим приводом здійснення дзвінка. Потерпілий погодився та передав йому свій мобільний телефон «Нокіа».
Він дістав СІМ-карту мобільного телефону потерпілого та поклав та стіл, а в телефон вставив свою СІМ-карту, взяв його з собою та відійшов за ларьок.
Побачивши, що потерпілий повірив в те, що він здійснює дзвінок з мобільного телефону і не звертає увагу на його поведінку, він сховав мобільний телефон до своєї кишені та попрямував у бік трамвайної зупинки, трамваєм доїхав до ринку «Горсад», де продав викрадений у такий спосіб мобільний телефон потерпілого ОСОБА_6 за 120 грн., а гроші, виручені від продажу телефону, використав на власні потреби.
Крім того, 12 січня 2013р. він перебував вдома за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Його батьки поїхали до старшого брата у м. Сніжне Донецької області.
У цей час він вирішив викрасти речі своїх батьків з метою продати їх та виручені кошти витратити на особисті потреби. Вдома він взяв чемодан на коліщатах, поклав туди викрадені речі, а саме, ноутбук «Асус», радіоприймач «Тексун», праску «Філіпс», два фени, машинку для стрижки волосся, гроші в сумі 1000 грн., магнітолу «Соні», соковижималку «Зелмер», електром'ясорубку «Тефаль», тонометр автоматичний, набір кришталевого посуду, набір скляних келехів, металевий посуд, електрообігрівач, два ліхтарика.
В районі Жданівської розвилки він зупинив машину-таксі та поїхав з викраденим до свого знайомого по імені Олег, який проживає у Петровському районі м. Донецька.
Приїхавши до ОСОБА_8 , він побачив його у стані алкогольного сп'яніння. Тоді він вирішив продати частину викраденого майна батьків. Для цього він декілька разів їздив на ринок «Привоз» у Кіровському районі м. Донецька, де частинами продав викрадене майно.
Виручені від продажу кошти витратив на особисті потреби, а саме: на продукти харчування та спиртні напої. У вчиненому щиросердно кається.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, суду надали письмові заяви з проханням розглянути кримінальне провадження за їх відсутністю.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які вважали за можливе з'ясувати за відсутністю потерпілих всі обставини по кримінальному провадженню під час судового розгляду, вважає за можливе на підставі ст. 326 КПК України розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілих, з'ясувавши всі обставини по кримінальному провадженню під час судового розгляду.
В скоєному обвинувачений ОСОБА_5 щиро покаявся, не оспорював фактичні обставини скоєння ним інкримінованих в провину злочинів та просив суд в порядку ст. 349 КПК України не визивати в судове засідання і не допитувати свідків, вказаних в реєсті матеріалів досудового розслідування, а також не досліджувати в судовому засіданні інші докази стосовно фактичних обставин кримінального провадження, які ним не оспорюються: дата, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння ним злочинів, а також форму його вини і спрямованість умислу; мотиви злочинів, їх наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_5 , а також інші учасники кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Суд також роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_5 і іншим учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 винним себе по пред'явленому обвинуваченню визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд, за згодою обвинуваченого і інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння злочинів обвинуваченим, а також форму його вини і спрямованість його умислу; мотиви злочинів, їх наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинуваченого, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та вивченням даних, які характеризують його особу.
Оцінюючи у сукупності докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що його протиправні дії за ст. 190 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, так як останній шляхом обману повторно заволодів чужим майном,тобто скоїв шахрайство..
Крім того, протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.185 ч.2 КК України органом досудового розслідування також кваліфіковані правильно, так як обвинувачений таємно, повторно викрав чуже майно,тобто скоїв крадіжку.
У відповідності до ст. 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд приймає до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості скоєних злочинів, віднесених законодавцем до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово був судимий, інкримінуємі йому в провину злочині вчинив у період умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, призначеного йому за попереднім вироком суду, на період скоєння інкримінованого йому злочинів офіційно працевлаштованим не був, має постійне місце проживання, не перебуває в шлюбі, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.
На підставі ст.66 КПК України як обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочинів обвинуваченим у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням характеру та ступеню громадської небезпеки скоєних злочинів, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інших обставин кримінального провадження у їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини КК України, за якими він обвинувачується і які передбачають відповідальність за вчинені злочини, так як відсутні передбачені ст.69 КК України умови і підстави призначення обвинуваченому ОСОБА_5 більш м'якого покарання, ніж передбачене законом і відсутні обставини, які б давали суду підстави прийти до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування покарання.
Вироком Ленінського райсуду м. Донецька від 03 листопада 2008 р. ОСОБА_5 було засуджено за ст.185 ч.2,71 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст..81 КК України ОСОБА_5 був звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк- 1 рік 02 міс. 22 дні.
Відповідно до ст. 71 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю вироків: за вказаним вироком суду та за вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 03 листопада 2008 року, шляхом часткового, у вигляді двох місяців позбавлення волі, приєднання не відбутої ним частини покарання, призначеного йому за вказаним вироком.
Крім того, вироком Куйбишевського райсуду м. Донецька від 13 січня 2014р. ОСОБА_5 було засуджено за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.
До постановлення вказаного вироку обвинуваченому ОСОБА_5 06 жовтня 2012р. та 12 січня 2013р. вчинив злочини, за якими він обвинувачується за вказаним вироком суду.
За таких обставин та на підставі ст. 70 ч.4 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання необхідно призначити за сукупністю злочинів: за вироком Куйбишевського райсуду м. Донецька від 13 січня 2014р. та за вказаним вироком Кіровського райсуду м. Донецька шляхом часткового складання призначених покарань.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням на досудовому розслідуванні судово-товарознавчих експертиз: № 966 від 23 жовтня 2012 р. в сумі 235 грн. 20 коп. та № 462 від 27 червня 2013 р. в сумі 391 грн. 20 коп.
Цивільні позови по справі не заявлені.
Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон «Нокіа 5130с-2», переданий під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_6 , необхідно залишити йому за належністю.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України і на підставі вказаних законів призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчому закладі;
-за ч. 2 ст. 190 КК України - у вигляді ОДНОГО року позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчому закладі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчому закладі.
У відповідності зі ст. 71 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 до вказаного покарання, частково, у вигляді ДВОХ місяців позбавлення волі, приєднати не відбуту ним частину покарання, призначеного за вироком Ленінського райсуду м. Донецька від 03 листопада 2008р. і призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді ТРЬОХ років ДВОХ місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально - виковнавчому закладі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів: за вироком Куйбишевського райсуду м. Донецька від 13 січня 2014р. та за вказаним вироком Кіровського райсуду м. Донецька шляхом часткового складання призначених покарань в ТРИ роки ТРИ місяці позбавлення волі з відбуванням призначеного покарання у кримінально-виконавчому закладі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за вказаним вироком Кіровського райсуду м. Донецька рахувати з 15 травня 2013 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишити без змін - тримання під вартою у Донецькому СІЗО №5.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати в сумі 626 грн. 40 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон «Нокіа 5130с-2», переданий під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити йому за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський райсуд м. Донецька протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, стиосовноякого ухвалено вирок- у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя: