Провадження № 11-кп/774/810/14 Справа № 191/5086/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
01 липня 2014 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року,
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Нова Безгінка Ново-Оскольського району Бєлгородської області, Росія, громадянин України, освіта середня, раніше судимий:
08.07.1981р. Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 117 ч. 3 КК України на 6 років позбавлення волі. Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 18.08.1981 року вирок змінено з призначенням ст. ст. 17, 117 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі;
21.08.1987р. Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 206 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
14.05.1990р. Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ст. ст. 140 ч. 2, 3, 206 ч. 2, 183 ч. 1, 42 КК України на 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
15.07.1996р. Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ст. 101 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі;
01.06.2000р. Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 183-3 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст. 43 КК України і остаточно призначено 5 років 2 місяці позбавлення волі;
25.04.2002р. Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ст. 391 КК України на 1 рік 2 місяці позбавлення волі із застосуванням ст. 43 КК України і остаточно призначено 5 років 2 місяці позбавлення волі;
15.09.2004р. Єнакієвським міським судом Донецької області за ст. 391 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст. 71 КК України остаточно призначено 2 роки 9 місяців позбавлення волі;
09.04.2008р. Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 70, 185 ч. 2, 187 ч. 1 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився 21.08.2012 року після відбуття строку покарання,
засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є особистою власністю засудженого.
ОСОБА_9 засуджений за те, що 6 вересня 2013 року в період з 22 год. до 22.40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір?ї не функціонуючого дитячого садка по АДРЕСА_1 , спричинив один удар важким тупим предметом в ділянку голови ззаду потерпілому ОСОБА_7 , який від вказаного удару впав на землю обличчям донизу та ОСОБА_9 наніс йому ще декілька ударів взутими ногами по різним частинам тулубу, голови і кінцівок, після чого відкрито викрав гроші в сумі 5200 грн. та мобільний телефон «Samsung c - 3172», заподіявши потерпілому легкі та середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров?я, майнову шкоду на загальну суму 6800 грн., після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати, а його за ст. 187 ч. 2 КК України виправдати через відсутність доказів його вини, посилаючись на те, що потерпілий дає суперечливі показання щодо його причетності до нападу. Не вважає доказом висновки експертизи відповідно до якої на його особистих речах були виявлені сліди крові, які могли належати як йому так і потерпілому, не вважає доказом також і висновки експертизи відповідно до якої у нього виявлені тілесні ушкодження, мають місце ряд суттєвих порушень норм КПК та Конституції України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 і в його інтересах адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, пояснення потерпілого ОСОБА_7 , який заперечував проти апеляцій обвинуваченого, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду, про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_9 в судовому засіданні вбачається, що він не вчиняв розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_7 , а в кафе таємно викрав з куртки потерпілого мобільний телефон, запальничку з ліхтариком та пачку сигарет «Прилуки», грошей не викрадав. Згодом запальничку віддав ОСОБА_10 .
Разом з тим, з показань потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що саме ОСОБА_9 вчинив на нього напад на території дитячого садка, коли він впав ОСОБА_9 наніс йому декілька ударів ногами, потім обшукав його і заволодів його речами і грошима. Він дійсно спочатку не називав в міліції прізвища ОСОБА_9 , оскільки не хотів, щоб з ним розбиралися його прийомні сини і надіявся на повернення ОСОБА_9 його речей і грошей.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили той факт, що ОСОБА_9 слідом за ОСОБА_7 вийшов з кафе і був відсутній хвилин 20. Окрім того, свідок ОСОБА_11 пояснила, що після того, як вони прийшли с ОСОБА_9 до неї додому, приблизно через годину прийшли працівники міліції і вилучили мобільний телефон.
Відповідно до протоколу огляду квартири співмешканки ОСОБА_9 . ОСОБА_11 був вилучений мобільний телефон, який належав ОСОБА_7 і який останній впізнав як свій.
За висновками судово-медичної експертизи у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження як середньої тяжкості, так і легкі з короткочасним розладом здоров'я. Окрім того, за висновками судово-медичної експертизи у обвинуваченого були також виявлені тілесні ушкодження, які могли бути утворені від дії тупого твердого предмету або при ударі об нього 5-6 вересня 2013 року.
Отже, при постановлені вироку суд, ґрунтуючись на власному переконанні, в достатньо повному обсязі виклав докази і дав їм оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і дії засудженого ОСОБА_9 за ст. 187 ч. 2 КК України кваліфікував вірно.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 про те, що вина обвинуваченого в розбійному нападі не доведена безпідставні і спростовуються як вище приведеними так і у вироку вказаними доказами.
Призначаючи ОСОБА_9 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши строк покарання.
Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 404, 405, 407 - 409, 417 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року щодо нього - без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, але може бути оскаржена в Вищий спеціалізований суд України в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Судді: