Провадження № 22-ц/774/5844/14 Справа № 205/911/14 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К.О. Доповідач - Рудь В.В.
Категорія 54
24 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.
при секретарі: Кравець Є.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського», третя особа ОСОБА_3, про визнання дій незаконними, поновлення на роботі, визнання наказів незаконними та їх скасування, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків, -
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом, який уточнив в ході розгляду справи, до ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського», третя особа ОСОБА_3, про визнання дій незаконними, поновлення на роботі, визнання наказів незаконними та їх скасування, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків(а.с.1-2, 200 т.1, а.с.38-39, т.2).
Позивач зазначав, що згідно розпорядження № 1281/1 від 23.05.2011 року був прийнятий на посаду помічника машиніста тепловоза служби рухливого складу(тяга) в залізничний цех ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського». Наказом № 600/д від 02.12.2013 року звільнений з займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Звільнення з займаної посади вважає незаконним та безпідставним, накази про дисциплінарне стягнення, які призвели до звільнення, були незаконними та сфабрикованими. За час роботи сумлінно виконував свої трудові обов'язки, не вчиняв жодних винних дій, однак керівництво залізничного цеху неодноразово погрожувало звільненням.
З наказом про звільнення з роботи не був ознайомлений під розпис в перебігу 3-х робочих днів, копії наказів не видавалися.
Перебуваючи на лікарняному з 02.12.2013 року його звільнено без попередження з порушенням трудового законодавства.
Посилаючись на порушення відповідачем норм трудового законодавства, ОСОБА_2 просив: визнати дії відповідача протиправними та незаконними; поновити строк на оскарження наказів від 15 серпня 2013 року № 32/В, від 04 жовтня 2013 року №39/В, визнати їх незаконними та скасувати, також визнати незаконними та скасувати накази від 26 листопада 2013 року №56/В, від 02 грудня 2013 року №600/Д; поновити на роботі на посаді помічника машиніста тепловоза служби рухомого складу (тяги) залізничного цеху з 02 грудня 2013 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та 4000 грн. матеріальних збитків, завданих за час вимушеного прогулу; стягнути судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 травня 2014 року позов задоволено частково(а.с.51-59, т.2).
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» від 04 жовтня 2013 року за №39/В про накладення дисциплінарного стягнення на помічника машиніста тепловозу ЖДЦ ОСОБА_2 у вигляді догани.
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» від 26 листопада 2013 року за №56/В про накладення дисциплінарного стягнення на помічника машиніста тепловозу ЖДЦ ОСОБА_2 у вигляді догани.
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» від 02 грудня 2013 року за №600/Д про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді звільнення.
Поновлено на роботі ОСОБА_2 на посаді помічника машиніста тепловоза служби рухомого складу (тяги) залізничного цеху з 02 грудня 2013 року та стягнуто на його користь з ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22666,95 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Стягнуто з ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» в дохід держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права(а.с.67-76, т.2).
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За положення ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 ст.21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним органом зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до п. ч.1, ч.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Згідно ч.1 ст.147 КЗпП України догана, звільнення - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосовано до працівника за порушення трудової дисципліни.
Стаття 148 КЗпП України регулює питання строку для застосування дисціплінарного стягнення, а за правилами ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
В п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року, з послідуючими змінами, «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що у справах про поновлення нп роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисціпліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
За змістом зазначених норм діючого законодавства підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні наказів та розпоряджень роботодавця. При визначенні діяння працівника, як дисциплінарного проступку, має бути наявність вини працівника у вчиненні цього діяння.
По справі встановлено, що згідно наказу № 1281/1 від 23 травня 2011 року ОСОБА_2 прийнятий на посаду помічника машиніста тепловоза служби рухливого складу (тяга) в залізничний цех ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського»(а.с.5-6, 48, т.1).
Наказом від 15 серпня 2013 року № 32/В ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» про накладення дисциплінарного стягнення на помічника машиніста тепловозу ЖДЦ ОСОБА_2 накладено стягнення у вигляді догани(а.с.12, т.1).
Наказом від 04 жовтня 2013 року № 39/В ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» про накладення дисциплінарного стягнення на помічника машиніста тепловозу ЖДЦ ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани(а.с.101-102, т.1).
Наказом від 26 листопада 2013 року №56/В ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» про накладення дисциплінарного стягнення на помічника машиніста тепловозу ЖДЦ ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани(а.с.82, т.1).
Наказом від 02 грудня 2013 року № 600/Д ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» ОСОБА_2 звільнений з займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку(а.с.13, т.1).
Перевіряючи доводи та заперечення сторін щодо заявлених вимог та зазначених наказів, суд прийшов до висновку, що строк на оскарження наказу від 15 серпня 2013 року № 32/В ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» про накладення дисциплінарного стягнення на помічника машиніста тепловозу ЖДЦ ОСОБА_2 у вигляді догани, останній пропустив без поважних причин.
Що стосується наказів від 04 жовтня 2013 року № 39/В та від 26 листопада 2013 року №56/В ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» про накладення дисциплінарного стягнення на помічника машиніста тепловозу ЖДЦ ОСОБА_2 у вигляді догани, то суд встановив, що належних доказів в підтвердження протиправності дій позивача та порушення ним обов'язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, за обставин, зазначених в наказах, відповідач не надав, в ході розгляду справи такі докази не встановлено, а тому суд обгрунтовано визнав вказані накази такими, що постановлені з порушенням норм трудового законодавства.
Як видно із справи, в наказі від 02 грудня 2013 року № 600/Д про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України зазначено про систематичне невиконання останнім без поважних причин обов'язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку та що 04.11.2013 року він не виконав завдання по виконанню маневрових робіт по своєчасному обслуговуванню основного виробництва(випуск чавуну з доменної печі)(а.с.13, т.1).
Разом з тим, перевіряючи обставини, наведені в зазначеному наказі, суд не встановив порушень з боку ОСОБА_2, які б свідчили про обгрутованість висновку власника про невиконання ним без поважних причин посадових обов'язків.
Встановивши, що накази, які стали приводом до звільнення ОСОБА_2 за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, постановлені з порушенням норм трудового законодавства, суд прийшов до правильного висновку, що відповідач незаконно провів звільнення останнього з зазначених підстав.
Крім того, по справі встановлено, що з 02 грудня 2013 року, коли видано наказ про звільнення, ОСОБА_2 перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності від 02 грудня 2013 року(а.с.14-16, т.1).
Отже, наведені обставини та докази в їх підтвердження свідчать про порушення відповідачем норм трудового законодавства при звільнення позивача з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з чим суд прийшов до правильного висновку про задоволення заявленого позову в зазначеній у судовому рішенні частині. При цьому, як видно із справи, середній заробіток за час вимушеного прогулу суд визначив у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100(з наступними змінами і доповненнями), розмір моральної шкоди суд визначив з урахуванням обставин справи та положень ст.237-1 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, у тому числі щодо тверджень про систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов'язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, необгрунтовані, оскільки суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін і прийшов до правильного висновку про доведеність позову та про захист порушеного права позивача у обраний ним спосіб.
Посилання на те, що ОСОБА_2 знаходився на підприємстві 02.02.2013 року, коли видано наказ про звільнення, не можуть бути взяті до уваги, оскільки 02.02.2013 року він звернувся до лікарні для надання медичної допомоги, йому було видано листок непрацездатності, а тому суд обгрунтовано зазначив, що звільнення працівника з ініціативи власника в період його тимчасової непрацездатності є неприпустимим та свідчить про порушення ч.3 ст.40 КЗпП України .
Таким чином, висновок суду про задоволення позову відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства, що регулює зазначені правовідносини, дослідженим доказам у справі суд дав оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, підстав для скасування судового рішення не встановлено.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 травня 2014 року року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-