ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11104/14 25.06.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 23 549,44 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: Михайловська І.Г. по довіреності № 0113-350 від 27.12.2013р.
Від відповідача: не з'явились
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про стягнення 23 549,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача, який відповідно до закону повинен її відшкодувати.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2014р. порушено провадження у справі № 910/11104/14, призначено розгляд справи на 25.06.2014р., сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи.
В процесі провадження представником відповідача через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що до АТ «Страхова компанія «УСГ» права перейшли в тому обсязі, що були наявні у потерпілої особи. Законом встановлений термін для звернення потерпілої особи за отриманням страхового відшкодування до страхової компанії, що становить 1 рік. Як встановлено Цивільним кодексом України - у боржника є право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора. Таким чином, АТ «ПРОСТО-страхування» заперечує проти виплати страхового відшкодування та задоволенні позову на підставі ст. 37.1.4 Закону у зв'язку з незверненням із заявою впродовж 1 року.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
20.09.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - Страховик) з однієї сторони та фізичною особою ОСОБА_2 (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 28-2111-11-0336, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Hyundai GETZ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2010 року випуску.
Договором передбачено строк дії договору - з 23.09.2011р. і діє по 22.09.2012р.
18.09.2012 року в м. Харкові по Черво6ношкільній набережній, сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «ВАЗ 21154», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Hyundai GETZ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2.
Відповідно до Постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.10.2012р. встановлено вину ОСОБА_3 у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3, водія транспортного засобу марки «ВАЗ 21154», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", що підтверджується полісом № АВ/7950775 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до Рахунку-фактури № 0000018284 від 20.09.2012р., складеного Дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Харків» вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Hyundai GETZ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в результаті ДТП становить 25 754,86 грн. з ПДВ.
12.10.2012р. позивачем складено страховий акт № ПССКА-1630, який складений на підставі рахунку на оплату № 0000018284 від 20.09.2012р. відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 23 549,44 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 23 549,44 грн., була перерахована на рахунок Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Харків», що підтверджується платіжним дорученням: № 13076 від 16.10.2012р.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач направив Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО-страхування" заяву на виплату страхового відшкодування № 1323 АМ від 28.10.2013р. про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 23 549,44 грн., оскільки водій транспортного засобу «ВАЗ 21154», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 застрахований обов'язковою цивільно-правовою відповідальністю власників наземних транспортних засобів у відповідача, що підтверджується полісом № АВ/7950775 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідь Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" отримало від відповідача лист з відмовою у виплаті страхового відшкодування оскільки позивач не подав заяву про страхове відшкодування впродовж одного року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 23 549,44 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 23 459,44 грн..
Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7950775 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.
Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Щодо заперечень Відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Статтею 38 Закону передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.).
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, відсутність заборгованості станом на день розгляду справи не довів.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 23 549,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 23 549 (двадцять три тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн. 44 коп. - страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.07.2014р.
Суддя Трофименко Т.Ю.