Справа № 22-ц/793/1587/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 37 Таратін В. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вишня Н. В.
02 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВишня Н. В.
суддівЮвшин В. І. , Пономаренко В. В.
при секретаріРибасюк О.С.
з участю: представника позивача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до Кропивнянської сільської ради, третя особа - ОСОБА_7 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом, -
17 січня 2014 року позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_9. Під час життя, 21 вересня 1990 року, вона заповіла все своє майно своїй дочці, а його матері ОСОБА_10.
ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_10 померла.
Він, позивач, є єдиним спадкоємцем після смерті матері на належне їй на день смерті майно.
Після смерті його бабусі ОСОБА_9 відкрилася спадщина у вигляді будинку з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Він також є єдиним спадкоємцем на належне померлій майно відповідно до положень ч.1 ст. 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки спадкують ту частину спадщини, яка належала б їхнім матерям, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
При життю його бабуся не провела оформлення права власності на будинковолодіння.
Тому просить суд визнати за ним, ОСОБА_8, право власності, в порядку спадкування за законом, після смерті бабусі ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2014 року позов задоволено.
Вирішено визнати за ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлій, але вона при життю не оформила права власності на нього.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити по справі нове про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України, як внук, має право успадкувати ту частину спадщини, яка належала б за законом його матері, якби вона була живою на час відкриття спадщини.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування матеріального або процесуального законодавства.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане комунальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції (а.с.5).
21 вересня 1990 року ОСОБА_9 заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_10, матері позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується наявними в справі заповітом та свідоцтвом про смерть(а.с.6,8).
Після смерті ОСОБА_9 залишилася спадщина, яка знаходиться по АДРЕСА_1.
Згідно довідки, виданої виконкомом Кропивнянської сільської ради Золотоніського району на підставі погосподарської книги №7, за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 рахується житловий будинок з надвірними спорудами за вказаною адресою, в якому вона постійно одиноко проживала та була зареєстрована на день смерті(а.с.13).
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_8 надав до суду витяг зі Спадкового реєстру, згідно якого дані про наявність осіб, які б претендували на спадщину ОСОБА_9, відсутні (а.с.14). Разом з тим, згідно довідки Золотоніської районної державної нотаріальної контори від 14.03.2014 року №259/02-14 після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена спадкова справа 18 лютого 2014 року за №76/2014. Підставою для заведення була подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_7, що проживає в АДРЕСА_2 (а.с.34).
Згідно рішення апеляційного суду Черкаської області від 01квітня 2014 року ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.49).
Як зазначив позивач у своїй заяві, правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні, так як при життю спадкодавець не провела оформлення права власності на будинковолодіння. Як на підстави звернення до суду з даним позовом ОСОБА_8 вказує на дану обставину та на те, що він, як внук спадкодавця, відповідно до норми ч.1ст.1266 ЦК, має право успадкувати ту частку спадщини, яка б належала його матері ОСОБА_10, якби вона була живою на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч.1,2 ст.1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Зазначається, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, то у цьому випадку виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Проте, позивач ОСОБА_8 не надав суду доказів того, що він звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Не надано ним також обґрунтованої відмови нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину. Про те, що позивач не звертався з заявою про прийняття спадщини свідчить і довідка Золотоніської районної державної нотаріальної контори від 14.03.2014 року №259/02-14, згідно якої до нотаріуса з такою заявою звертався лише апелянт ОСОБА_7 Тобто, позивач не вчиняв дій, передбачених законодавством, для прийняття спадщини.
З цих підстав звернення до суду з даним позовом є передчасним, а тому він, позов, не може бути задоволений на даному етапі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, неправильно оцінив докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті та дав їм неналежну правову оцінку, неправильно визначивши норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та ухвалив незаконне судове рішення. Тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, так як містять в собі підстави, визначені ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до Кропивнянської сільської ради, третя особа- ОСОБА_7 про визнання права власності на на будинок в порядку спадкування за законом скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :