Справа № 2-125/11
ПОСТАНоВА
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
01 липня 2014 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.
за участю секретаря Савенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Білгород - Дністровського МБТІ, Білгород - Дністровської міської ради, виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся з позовом до суду до відповідачів про скасування рішення та стягнення моральної шкоди.
В ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював та доповнював свої позовні вимоги, останні від 27 січня 2014 року, відповідно до яких позивач просить суд скасувати рішення Білгород - Дністровської міської ради № 700 від 11.10.2001 року як протиправне; на підставі рішення Білгород - Дністровської міської ради № 299 від 11.10.1999 року поновити раніше порушені межі земельної ділянки, про вирішення спорів між власниками жилих будинків, розташованих на суміжних земельних ділянках щодо усунення перешкод у користуванні останніми; примусово через державну виконавчу службу зобов'язати знести незаконно встановлений шиферний паркан на захопленої території земельної ділянки, який відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровський Одеської області; примусово через державну виконавчу службу зобов'язати звільнити незаконно захоплену земельну ділянку шириною 2,5 м та довжиною 1,5 м, яка відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровський; примусово через державну виконавчу службу зобов'язати відшкодувати моральний збиток, так як в результаті протиправних дій відповідачів, він зазнав на нервовому фоні тяжку хворобу та став інвалідом 1 групи; Білгород - Дністровський виконавчий комітет повинен відшкодувати на його користь 15 000 грн.; Білгород - Дністровське МБТІ на його користь повинно відшкодувати 15 000 грн.; начальник відділу земельних ресурсів ОСОБА_2 повинна відшкодувати позивачу 15 000 грн.; зобов'язати примусово через державну виконавчу службу Білгород - Дністровський виконавчий комітет виконати всі роботи по виготовленню державного акту на земельну ділянку по поновленим межам по АДРЕСА_3 за кошти Білгород - Дністровського виконавчого комітету, з керівництвом якого раніше була згода по цьому питанню; всі судові витрати покласти на відповідачів.
До судового розгляду справи 30.05.2014 року надав клопотання про зміну до позовної заяви в п. 3,4, а саме: п. 3 через державну виконавчу службу примусово зобов'язати ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - Дністровському знести незаконно встановлений шиферний паркан на захопленої території земельної ділянки, яка відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровському Одеської області; примусово через державну виконавчу службу зобов'язати ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 звільнити незаконно захоплену земельну ділянку шириною 2, 5 м та довжиною 1, 5 м, яка відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровському Одеської області; в договорі купівлі - продажу житлового будинку від 17 серпня 2004 року ОСОБА_5 в п. 7 було зазначено, що на підставі ст. 377 ЦКУ та ст. 120 ЗКУ про необхідність приватизувати земельну ділянку або укласти договір оренди цієї земельної ділянки. Нотаріусом ці положення були роз'яснення, але ОСОБА_5 виконані не були, в результаті чого її земельна ділянка відноситься до Білгород - Дністровського виконавчого комітету, вказуючи, що ним була викуплена у 1992 році земельна ділянка по АДРЕСА_3 у м. Білгород - Дністровському Одеської області. Сусід по земельній ділянці викупив також у міського виконавчого комітету по АДРЕСА_1 в м. Білгород - Дністровському на рік раніше, у 1991 році.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі грубо порушують вимоги законодавства України, ігнорують виконання рішення сесії від 11.11.1999 року № 299-ХХІІІ, міську раду в незаконному прийняті рішення № 700 від 11.10.2001 року, а МБТІ в фальсифікуванні документів, тим самим порушуючи його права та завдаючи моральної шкоди, в зв'язку з чим він вимушений звернутися з позовом до суду.
В судовому засіданні представник Білгород - Дністровської міжрайонної прокуратури в інтересах позивача позовні вимоги позивача підтримав в частині п. 1 та 2 позовних вимог, в іншій частині залишив питання на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами не погодилася, просить суд в їх задоволені відмовити, надала заяву про розгляд справу за її відсутність та заперечення на позовні вимоги позивача, відповідно до яких вказує, що 24 червня 1999 року Судовою колегією по цивільним справам Одеського обласного суду було прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача. Так, відповідно до наданих по даній справі роз'яснень судової колегії по цивільним справам Одеського обласного суду від 24.06.1999 року суд визнав рішення виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради народних депутатів від 20.08.1992 року № 2758, від 23.11.1995 року № 1376, від 15.02.1996 року № 193, від 21.03.1996 року № 332 з питань встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_3, 127 незаконними, у зв'язку з тим, що зазначені рішення виконкому в порушені вимог ст.. 19 п. 17, ст.. 52 п. 9 діючого на той час Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве та регіональне самоврядування» від 07.12.1990 року № 553-ХІІ не затверджені на сесії Білгород - Дністровської міської ради народних депутатів, так як питання в щодо регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції місцевих рад.
Крім того, даними роз'ясненнями визначено, що зареєстровані рішенням виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради народних депутатів від 21.03.1996 року № 322 «Про реєстрацію земельних ділянок по АДРЕСА_1 в м. Білгород - Дністровський» земельні ділянки не відповідають фактичним площам, що було встановлено при проведенні судової будівельно - технічної експертизи від 09.04.1999 року № 238/03.
Саме на виконання рішення Одеського обласного суду від 24.06.1999 року Білгород - Дністровською міської радою і прийнято рішення від 11.11.1999 року № 299-ХХІІІ.
На звернення позивача до Держкомзему України, Білгород - Дністровською міською радою отримано лист, яким рекомендовано скасувати п. 2 рішення від 11.11.1999 року № 299, як такий, що не відповідає вимогам «Положення по земельно - кадастровій інвентаризації земель населених пунктів» затвердженого наказом Держкомзему України від 26 серпня 1997 року № 85 та зареєстрованого в Мінюсті України 31 жовтня 1997 року № 522/2326.
11.10.2001 року Білгород - Дністровська міська рада прийняла рішення № 700-ХХІІІ «Про внесення змін в рішення сесії № 299- ХХІІ від 11.11.1999 року» виклавши п. 2 рішення в новій редакції, а саме «провести інвентаризацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 та встановити межу по фактичним площам земельних ділянок».
Таким чином нею ніяких протиправних дій відносно позивача не здійснювалося, тому його вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Представник Білгород - Дністровського МБТІ надав заяву про розгляд справи за його відсутність.
Представник Білгород - Дністровської міської ради, виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Зі згоди представника Білгород - Дністровської міжрайонної прокуратури, суд розглядає справу за відсутність відповідачів, за наявними доказами у справі.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивачу належить 33/100 частин будинку по АДРЕСА_1 в м. Білгород - Дністровському Одеської області відповідно до договору купівлі - продажу від 16 жовтня 1992 року./т. 1 л.с. 191-193/
Зазначена частина житлового будинку розміщена на земельній ділянці державного фонду, площа ділянки для обслуговування житлового будинку у відповідності до діючого законодавства не відведена, у користування не передавалась.
Рішенням судової колегії в цивільних справах Одеського обласного суду від 24.06.1999 року частково задоволені вимоги позивача, рішення Білгород - Дністровського міськвиконкому № 2758 від 20.08.1992 року, №1376 від 23. 11. 1995 року,№ 193 від 15.02. 1996 року, № 322 від 21.03. 1996 року визнанні незаконними, а в задоволені вимог про встановлення меж земельних ділянок - відмовлено / т. 1 л.с. 221-232./
На виконання судового рішення Білгород - Дністровським міськвиконкомом 11 листопада 1999 року прийнято рішення № 299-ХХІІІ, яким скасовано попередні рішення, вказані в судовому рішенні та п.2 зазначено провести інвентаризацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровському та встановити межу на час викупу домоволодіння. /т.1. л.с. 7/
Рішенням Білгород - Дністровської міської ради від 11 жовтня 2001 року № 700-ХХІІІ про внесення змін в рішення сесії № 299-ХХІІІ від 11 листопада 1999 року, викладений п. 2 в наступній редакції: «Провести інвентаризацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 та встановити межу по фактичній площі земельних ділянок». /т. 1 л.с. 30/
Суд не може погодитися з запереченнями викладеними відповідачами в частині того, що вказане рішення відповідає вимогам закону та відповідачем не надано доказів, які б підтвердили його правомірність, оскільки відповідно до ст.. 71 ч. 2 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено в ході судового розгляду відповідачем Білгород - Дністровською міською радою не надано до суду доказів невиконання рішення Білгород - Дністровської міської ради № 299-ХХІІІ від 11 листопада 1999 року про призначення проведення інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 та зобов'язання встановити межі домоволодіння на час укладання договору купівлі - продажу та правомірності прийняття рішення від 11 жовтня 2001 року № 700-ХХІІІ про внесення змін в рішення сесії № 299-ХХІІІ від 11 листопада 1999 року, а саме п.2.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказу правомірності прийняття рішення від 11 жовтня 2001 року № 700-ХХІІІ, суд вважає позовні вимоги позивача в частині скасування вказаного рішення є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Що стосується позовних вимог позивача щодо поновлення раніше порушених меж земельної ділянки, про вирішення спорів між власниками жилих будинків, розташованих на суміжних земельних ділянках щодо усунення перешкод у користуванні останніми; через державну виконавчу службу примусово зобов'язати ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - Дністровському знести незаконно встановлений шиферний паркан на захопленої території земельної ділянки, яка відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровському Одеської області; примусово через державну виконавчу службу зобов'язати ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 звільнити незаконно захоплену земельну ділянку шириною 2, 5 м та довжиною 1, 5 м, яка відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровському Одеської області; стягнення з Білгород - Дністровського МБТІ моральної шкоди у розмірі 15 000 грн, з Білгород - Дністровського виконавчого комітету - 15 000 грн., начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_2 - 15 000 грн., то в цієї частині суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог позивачу відмовити, оскільки данні позовні вимоги не підтвердилися в ході судового розгляду справи та доказів вказаного позивачем не надано.
Відповідно до ст. 17 ЗК України, в редакції 1960 року, земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, підтверджуючих її розмір /земельно - кадастрова документація, данні бюро технічної інвентаризації, правлінь товариства та кооперативів і т.д./
Позивачем не надано до суду документів, які б підтвердили правомочність володіння та користування земельною ділянкою, а також не підтвердив документально виділення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.
Відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції 1990 року, право власності на землю чи користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землеврядними організаціями меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/ і отримання документа, підтверджуючого це право.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, земельна ділянка в натурі на місцевості не була виділена, документ який б підтвердив цей факт відсутній, тільки за пропозицією міської ради Одеським філіалом інституту землеустрою проведена інвентаризація ділянки і встановленні її межі в натурі і на місцевості, однак позивач з зазначеним висновком не погодився.
В зв'язку з тим, що земельна ділянка позивачу для обслуговування житлового будинку у встановленому законом порядку не виділялась, в натурі визначена не була, тому у суду не має можливості для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання ОСОБА_5, знести незаконно встановлений шиферний паркан на захопленої території земельної ділянки, яка відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровському Одеської області; примусового зобов'язання ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 звільнити незаконно захоплену земельну ділянку шириною 2, 5 м та довжиною 1, 5 м, яка відноситься до будинку АДРЕСА_3 в м. Білгород - Дністровському Одеської області.
Що стосується стягнення з Білгород - Дністровського МБТІ моральної шкоди у розмірі 15 000 грн, з Білгород - Дністровського виконавчого комітету - 15 000 грн., начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_2 - 15 000 грн., то в цієї частині суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог позивачу також відмовити, оскільки спричинення йому моральної шкоди у розмірі саме 15 000 грн. з кожного не підтвердилося в ході судового розгляду справи, з чого саме виходив позивач при визначені спричинення йому моральної шкоди саме в такому розмірі.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково, рішення Білгород - Дністровської міської ради від 11 жовтня 2001 року № 700-ХХІІІ про внесення змін в рішення сесії № 299-ХХІІІ від 11 листопада 1999 року, а саме викладення пункту 2 в редакції: «Провести інвентаризацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 та встановити межу по фактичній площі земельних ділянок» - скасувати.
В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Керуючись ст.ст. 119-120 ЗК України, 71, 161, 162, 163, 166 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Білгород - Дністровського МБТІ, Білгород - Дністровської міської ради, виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Рішення Білгород - Дністровської міської ради від 11 жовтня 2001 року № 700-ХХІІІ про внесення змін в рішення сесії № 299-ХХІІІ від 11 листопада 1999 року, а саме викладення пункту 2 в редакції: «Провести інвентаризацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 та встановити межу по фактичній площі земельних ділянок» - скасувати.
В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо ії не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.