Справа № 752/2717/14-ц
Провадження № 2-о/752/86/14
07 травня 2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Мирошниченко О.В.
при секретарі Яловенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту родинних відносин,-
У лютому 2014 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є її батьком.
В обґрунтування вимог, викладених у заяві, зазначила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті його смерті відкрилася спадщина на належну йому частку квартири АДРЕСА_1.
Заявник, ОСОБА_1, яка є спадкоємицею першої черги за законом, в установлений законом порядку, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_2 для вирішення питання про прийняття спадщини, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки у паспорті заявника зазначено прізвище «ОСОБА_1» , тоді коли в свідоцтві про смерть батька заявника прізвище вказано як «ОСОБА_5».
Зазначає про те, що вказана розбіжність є наслідком помилкового перекладу прізвища батька на українську мову, про що вказує, той факт, що різниця має лише в тій частині правовстановлюючих документів, які заповнюються українською мовою. Свідченням цього є тотожне написання прізвища заявника в паспорті, в тій частині, що заповнюється російською мовою, та в первинному свідоцтві про народження батька, яке заповнювалось російською мовою.
У зв'язку з розбіжністю в прізвищах у документах, заявник позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування після смерті батька у зв'язку із чим і виникла необхідність у встановленні факту, що має юридичне значення.
У судовому засіданні заявник підтримала вимоги, викладені у заяві, та просила їх задовольнити.
Заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського округу ОСОБА_2 не заперечувала у задоволені позовних вимог.
Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяву про розгляд справи у їх відсутність та проти задоволення рішення не заперечують.
Суд, вислухавши пояснення заявника, заінтересованої особи приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.95 зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 23 листопада 2013 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві (а.с. 4).
Після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_1 у встановлений законом строк 30 грудня 2013 року звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті батька ОСОБА_5, однак, листом від 26 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа ОСОБА_2 отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заявником не надано документу, який би підтверджував факт родинних відносин із спадкодавцем. Так, у свідоцтві про народження ОСОБА_1 її батька є ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Разом з тим, свідоцтві про смерть ОСОБА_5, прізвище останнього вказано як «ОСОБА_5».
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_1, її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 09 березня 1979 року Печерським відділом ЗАГС в м. Києві (а.с. 6).
Відповідно до експертного висновку № 056/75 від 13.02.2014 року Українського бюро лінгвістичних експертиз встановлено, що розходження в записах прізвища в документах, пояснюється документальною фіксацією його субнормативної форми (ОСОБА_5). Відповідно до чинних правил нормативним є запис ОСОБА_3. Сучасна ідентифікація таких записів базується на їх співвіднесенні з типовими прізвища ОСОБА_3 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1), ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_5) та російською ОСОБА_7 (паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_7; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_5) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. (а.с. 9).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, визначено перелік справ по встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Та обставина, що встановлення даного факту необхідно заявнику для можливості створення умов здійснення заявником особистих немайнових чи майнових прав, зокрема, права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, підтверджується зібраними у справі доказами. Таким чином, під час розгляду справи, судом встановлено, що відсутні інші заінтересовані особи, права яких могли б бути порушені задоволенням заяви ОСОБА_1
Встановлення зазначеного факту, через відсутність спору про право, породжує для заявника правові наслідки, зокрема, можливість реалізувати право на спадкування. Оскільки у свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 та у свідоцтві про смерть ОСОБА_5, містяться розбіжності в прізвищі батька заявника, усунення вказаних розбіжностей іншим способом не вбачається можливим.
Оцінюючи вказані вище обставини, суд надходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, як обґрунтована.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 234, 256-259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту родинних відносин ,- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя