Справа № 545/2491/14-к
Провадження № 1-в/545/1011/14
03.07.2014 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
представника адміністрації: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву засудженої
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, має на утриманні малолітню дитину, раніше судима вироком Заводським районного суду м. Миколаїв, від 29.06.2004 р. за ст.. 307 ч. 2, 571 КК України 2001р. до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, звільнилась умовно-достроково 12.12.2007 році, не відбутого строку 1 рік 8 місяців 27 днів, Засуджена вироком Ленінського районного суду м. Миколаїв від 13.11.2012 року за ч.2 ст. 307, ч.2 ст.311 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього її особистого майна.
про звільнення від подальшого відбування покарання згідно Закону України « Про амністію у 2014 році » від 08.04.2014 року,
Засуджена ОСОБА_5 звернулася до суду із зазначеною заявою, посилаючись на те, що вона засуджена вироком Ленінського районного суду м. Миколаїв від 13.11.2012 року за ч.2 ст. 307, ч.2 ст.311 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього її особистого майна; початок строку відбуття покарання - 03.08.2012 року, закінчення строку відбуття покарання - 03.08.2017 року. Прохає застосувати до неї амністію.
У судовому засіданні прокурор та представник адміністрації Надержинщинської виправної колонії №65 проти задоволення заяви заперечували з тих підстав, що ОСОБА_5 раніше звільнялася з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинила умисний тяжкий злочин.
Від засудженої ОСОБА_5 до суду надійшла до суду заява з проханням застосувати до неї Закон України «Про амністію в 2014 році» та провести судове засідання в її відсутність.
Суд, заслухавши представника адміністрації кримінально-виконавчої установи, думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно з вироком Ленінського районного суду м. Миколаїв від 13.11.2012 року засуджена за ч.2 ст. 307, ч.2 ст.311 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього її особистого майна; початок строку відбуття покарання - 03.08.2012 року, закінчення строку відбуття покарання - 03.08.2017 року.
Згідно ст.. 12 КК України, злочини вчинені ОСОБА_5 , відповідно до вироків Заводського районного суду м. Миколаїв від 29.06.2004 р. та Ленінського районного суду м. Миколаїв від 13.11.2012 року є умисними тяжкими.
Відповідно до пункту «б» ч.1. ст. 8 Закону України “Про амністію” від 08.04. 2014 року, амністія не застосовується до осіб, які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Таким чином, амністія до засудженої ОСОБА_5 не може бути застосована у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 раніше умовно-достроково звільнялася з місць позбавлення волі і знову вчинила умисний тяжкий злочин.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 537 КПК України, ст. 8 ч.1 п. “б” Закону України “Про амністію” від 08.04. 2014 року,
У задоволенні заяви засудженої ОСОБА_5 про звільнення від покарання внаслідок акту амністії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення, а засудженою - з моменту отримання нею копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1