248/1827/14-к
1-кп/248/181/2014
3 липня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю - прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харцизьку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013050550003985 від 17.12.2013р., за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Харцизьк Донецької області, руського, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має малолітнього сина 2012р.н., працюючого генеральним директором ТОВ «Харцизька житлово-будівельна компанія», раніше не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, -
16 грудня 2013 року, приблизно о 12 годині, обвинувачений ОСОБА_6 приїхав до гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де у лівій секції четвертого поверху другого під'їзду знаходяться належні йому кімнати № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
Перебуваючи у коридорі зазначеної секції, ОСОБА_6 побачив, що у загальній кухні на його кухонному столі знаходиться каструля, що належить ОСОБА_4 . Через це ОСОБА_6 зробив зауваження ОСОБА_4 , яка у цей час знаходилась у кухні, аби вона прибрала посуд, на що остання проігнорувала його зауваження. В результаті чого між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_6 почав висловлювати на адресу ОСОБА_4 словесні образи.
В свою чергу, ОСОБА_4 , бажаючи припинити даний конфлікт, розгорнулась до ОСОБА_6 спиною та підійшла до вікна кухні. Після чого, у ОСОБА_6 , який образився на дії ОСОБА_4 , виник умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 зайшов до зазначеної кухні та підійшов до потерпілої ОСОБА_4 , яка у цей час обернулась до нього.
Після чого, ОСОБА_6 ,, знаходячись до ОСОБА_4 обличчям до обличчя, на відстані витягнутої руки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою завдання останній тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілій ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область лівої кисті, якою остання закрила від удару своє обличчя.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілій ОСОБА_4 , тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , перебуваючи у зазначеному положенні, схопив своєю правою рукою ОСОБА_4 за кисть лівої руки, та на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, умисно здавив її пальцями правої руки, в тому числі силою надавивши потерпілій ОСОБА_4 на четверту п'ясткову кістку лівої руки. Після чого між ними конфлікт припинився.
В результаті умисних дій ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_4 було спричинено закритий перелом 4-ї п'ясткової кістки лівої кисті без зміщення, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як вимагаючи для свого загоєння термін понад 21 день.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не визнав та суду пояснив, що з 2010 року по 2012 рік він разом із родиною проживав у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , які розташовані у лівій секції четвертого поверху другого під'їзду гуртожитку. На теперішній час він в гуртожитку не проживає, але там зареєстрована його дружина і знаходяться його речі, і він продовжує оплачувати комунальні послуги. Разом із ним в одній секції, в кімнатах №84,85 проживала і продовжує
проживати потерпіла ОСОБА_4 , з якою у нього з самого початку склалися неприязні стосунки, оскільки у них періодично відбувалися сварки з приводу чистоти в гуртожитку. 16.12.2013р., приблизно о 12-00 годині, він разом із своїм працівником ОСОБА_7 , який працює в ТОВ «ХЖБК» начальником дільниці, приїхав у гуртожиток за своїми речами. Коли вони підіймалися по сходовим клітинам, то на площадці 4 поверху побачили ОСОБА_4 , яка стояла і палила сигарету. Видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 він не бачив. Коли він зібрав речі в своїй кімнаті та проходив мимо кухні, яка поділена на три господаря, то побачив на своєму столі брудні каструлі потерпілої. Він зробив зауваження ОСОБА_4 , щоб вона прибрала свої каструлі з його столу, і з цього приводу у них відбулася словесна сварка, яка продовжувалася приблизно 5 хвилин. При цьому ніяких тілесних ушкоджень потерпілій він не завдавав. Весь цей час ОСОБА_7 знаходився поруч і бачив все що відбувалося. Після цього він забрав свої речі і разом з ОСОБА_7 поїхали з гуртожитку.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, суд вважає, що його вина повністю доведена сукупністю належних та допустимих доказів досліджених безпосередньо в судовому засіданні, а саме: показаннями потерпілої, свідків, матеріалами кримінального провадження.
Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона проживає в гуртожитку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . Її кімнати №84,85, розташовані у лівій секції четвертого поверху другого під'їзду гуртожитку. Раніше по сусідству з нею, в кімнатах № НОМЕР_3 , проживав обвинувачений ОСОБА_6 разом із родиною, з яким у неї склалися неприязні стосунки через постійні сварки з приводу чистоти в гуртожитку. На теперішній час ОСОБА_6 в гуртожитку не проживає, але періодично з'являється, оскільки там знаходяться його речі. 16.12.2013р., приблизно об 11 годині 50 хвилин, вона вийшла на сходові клітини покурити, і побачила що сходами підіймаються ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 . Покуривши вона пішла на кухню. Коли ОСОБА_6 вже йшов на вихід, він, проходячи мимо кухні, побачив її каструлі на своєму столі. З цього приводу у них виник конфлікт, вони почали сваритися. Бажаючи припинити конфлікт вона розвернулася спиною до ОСОБА_6 та підійшла до вікна кухні. ОСОБА_6 підійшов до неї ззаду та наніс їй удар кулаком правої руки зверху вниз в область голови. Вона повернувшись до ОСОБА_6 встигла виставити на зустріч удару свою ліву руку, таким чином відбивши його удар. Після цього ОСОБА_6 пальцями своєї правої руки обхопив кулак її лівої руки та сильно стиснув, після чого вона відчула біль в кисті. На цьому ОСОБА_6 припинив свої дії та пішов. Одразу після цього у неї опухла рука і вона не могла нею рухати. ОСОБА_7 під час конфлікту не було, а тому він не міг бачити того, що відбувалося. Через декілька хвилин вона зателефонувала ОСОБА_8 , яка проживає поверхом вище, і у якої на той час знаходилася ОСОБА_9 .. ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 спустилися до неї, і вона розповіла їм про конфлікт з ОСОБА_6 і, що у неї болить рука. Пізніше вона пішла до лікарні, де у неї виявили перелом лівої кисті та наклали гіпс. На лікарняному вона знаходилася більше 20 днів.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що вона мешкає в кімнаті АДРЕСА_5 . Обвинувачений та потерпіла є її сусідами, стосунки з ними у неї нормальні. 16.12.2013р., приблизно о 12-00 годині, вона знаходилася у сусідки ОСОБА_8 , яка проживає поверхом вище, коли почула скандал на 4 поверсі. По голосах вона зрозуміла, що це сваряться обвинувачений з потерпілою. Скандал було чутно приблизно 5 хвилин. Одразу після цього ОСОБА_8 подзвонила потерпіла. Вони спустились вниз і ОСОБА_4 розповіла їм, що ОСОБА_6 сильно стиснув її руку. Рука у потерпілої була опухла та покрасніла. Раніше у обвинуваченого з потерпілою вже були конфлікти на побутовому ґрунті.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона мешкає в кімнаті АДРЕСА_6 . ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є її сусідами, які мешкають поверхом нижче. 16 грудня 2013 року вона прийшла до дому з роботи на обід, та запросила до себе на чай ОСОБА_9 . Коли підіймалася по сходових клітинах, побачила на площадці 4 поверху ОСОБА_4 . Перебуваючи у себе в кімнаті разом із ОСОБА_9 вона почула шум на 4 поверсі, але, що там відбувалося вона не чула, оскільки в кімнаті грала музика. Через кілька хвилин їй зателефонувала ОСОБА_4 і сказала, що посварилася із сусідом і, що у неї болить рука. Одразу після цього вона разом із ОСОБА_9 спустилися до потерпілої і побачила, що у тої була опухла та покрасніла рука. ОСОБА_4 сказала, що ОСОБА_6 сильно стиснув їй руку. Приблизно о 12-40 год. потерпіла пішла до лікарні. Після цього вона бачила її з гіпсом.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 13.03.2014р. з план-схемою та фототаблицею до нього (а.с.55-59), з якого вбачається, що місце вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення є кухня, яка знаходиться в жилій секції кімнат №80-85 гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;
- висновком судової медичної експертизи №15 від 16.01.2014р. (а.с.53), згідно якої виявлений при судово-медичному обстеженні та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_4 закритий перелом 4-ї п'ясткової кістки лівої кисті без зміщення виникли від дії тупого предмету, можливо в зазначений термін і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як вимагаючи для свого загоєння термін понад 21 день;
- протоколом слідчого експерименту від 03.02.2014р. за участю потерпілої ОСОБА_4 (а.с.60-62), з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 під час слідчого експерименту розказала та показала обставини завдання їй тілесних ушкоджень 16.12.2013р. обвинуваченим ОСОБА_6 , а також показала механізм завдання їй тілесних ушкоджень;
- висновком додаткової судово-медичної експертизи №15 від 17.02.2014р. (а.с.63-64), згідно якої, враховуючи характер і анатомічну локалізацію виявленого у ОСОБА_4 перелому 4-ї п'ясткової кістки лівої кисті без зміщення, експерт прийшов до висновку, що перелом міг утворитися при тих обставинах, на які вказує потерпіла ОСОБА_4 при проведенні з нею слідчого експерименту від 03.02.2014р. і не можливим його утворення самій собі при ударі об тверду поверхню.
Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_10 свої висновки №15 від 16.01.2014р. та від 17.02.2014р. підтримала у повному обсязі.
Суд вважає, що вищевказані докази, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні є достовірними та допустимими. Усі вищевказані докази узгоджуються між собою, тому суд приймає їх за основу при постановленні вироку.
Також в судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_7 , який показав, що він працює начальником дільниці ТОВ «ХЖБК» під керуванням ОСОБА_6 16.12.2013р., приблизно о 12 годині, він разом із ОСОБА_6 приїхав до гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за речами ОСОБА_6 . Коли вони підіймалися по сходових клітинах, то на площадці побачили потерпілу, яка стояла і курила. ОСОБА_6 зайшов до кімнати, а він залишився чекати у холі. Через деякий час ОСОБА_6 подав йому речі, і він попрямував до виходу. Коли виходив на сходові клітини, то побачив, що ОСОБА_6 вийшов з кімнати та почав взуватися. Потім він почув розмову на підвищених тонах, але про що йшлася мова він не знає. Приблизно через 20 секунд, між 4 та 3 поверхами, його наздогнав ОСОБА_6 і вони поїхали з гуртожитку. ОСОБА_6 при ньому в кухню не заходив.
Суд критично оціню показання свідка ОСОБА_7 в частині того, що ОСОБА_6 не заходив до кухні, і що він був відсутній в його полі зору лише 20 секунд, і не приймає їх до уваги при постановленні вироку, оскільки свідок знаходиться в службовій залежності від обвинуваченого, а тому є особою зацікавленою в результатах розгляду справи. Крім того, такі показання свідка суперечать показанням самого обвинуваченого ОСОБА_6 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він не завдавав потерпілій тілесних ушкоджень, суд вважає надуманими, такими, що надані обвинуваченим з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Такі показання обвинуваченого ОСОБА_6 об'єктивно спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів досліджених в судовому засіданні, а сам: показаннями потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, висновками судово-медичних експертиз.
Оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення по кримінальному провадженню, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю встановлена, і його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, так як він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження - умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні малолітнього сина 2012 року народження.
З урахування вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді виправних робіт з відрахуванням частини його заробітку в дохід держави.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», так як він має малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого батьківських прав не позбавлений.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України №1185-VІІ від 8 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році».
Відповідно до ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КК Україні, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, на день набрання чинності Законом України «Про амністію в 2014 році» має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якої, згідно довідки Харцизького міського суду Донецької області від 02.07.2014р., батьківських прав не позбавлений.
Обставин, передбачених ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» чи ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році, які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_6 , судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, враховуючи думку прокурора, потерпілої та захисника, які не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_6 , суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_6 п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнити його від відбування покарання призначеного за даним вироком.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на її користь матеріальної шкоди у розмірі 48,19грн., пов'язаної з витратами потерпілої на лікування, суд вважає необхідним задовольнити у повному обсязі, оскільки матеріальна шкода настала від злочинних дій обвинуваченого, і її розмір в судовому засіданні повністю документально підтверджений.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на її користь 5000грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болю, якого потерпіла зазнала у звьязку з ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях потерпілої, яких вона зазнала у звьязку з протиправною поведінкою обвинуваченого щодо неї, підлягає частковому задоволенню. При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер та глибину моральних страждань потерпілої, конкретні обставини даного кримінального провадження, виходить із принципів розумності та справедливості, а тому вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 2000грн.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді виправних робіт за місцем роботи строком на 1 рік з відрахуванням в дохід держави 10% його заробітку.
На підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VІІ від 8 квітня 2014 року ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання призначеного за цим вироком за ст.122 ч.1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНН НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНН НОМЕР_5 , матеріальну шкоду у розмірі 48,19грн., моральну шкоду у розмірі 2000грн., а всього 2048,19грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: