Справа № 247/2064/14-к
04 липня 2014 року місто Торез
Торезький міський суд Донецької області у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050530000586 від 18.04.2014 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Шахтарську Донецької області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 згідно з рішенням Торезького міського суду Донецької області від 24.07.2012 року повинен виплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.07.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 був попереджений працівниками ВДВС Торезького міського управління юстиції про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, висновків для себе не зробив, і у період з 01.08.2013 року по 25.04.2014 року, діючи умисно, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, будь-яких виплат на утримання дитини не робив, офіційного місця роботи не має, трудові відносини не укладає, з метою працевлаштування у Торезький міський центр зайнятості не звертався. В період з 01.08.2013 року по 25.04.2014 року ОСОБА_5 добровільної допомоги на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 не давав і в її вихованні участі не приймав. У результаті злісного ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 протягом вказаного періоду за ОСОБА_5 утворилася заборгованість, яка у грошовому вираженні складає 8521 грн. 25 коп., що сукупно перевищує суму виплат за шість місяців відповідних платежів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.164 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що в обвинувальному акті усе викладене вірно.
Сутність обвинувачення йому зрозуміла, він знав про винесення рішення суду про стягнення з нього на утримання його дочки ОСОБА_7 аліментів, але він не міг знайти роботу, так склалися обставини, що він не оплачував аліменти в установленому судом розмірі, за період з 01.08.2013 року по 25.04.2014 року мається заборгованість у сумі 8521 грн. 25 коп. Свою провину визнає повністю, розкаюється.
У судовому засіданні з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, що їх позиція є добровільною та істинною, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників процесу, що вони розуміють, що будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Тому, враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги думку прокурора, обвинуваченого, потерпілої, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає ці фактичні обставини справи. До таких фактичних обставин відносяться обставини, що відносяться до дати, часу, місця, способу здійснення злочину, у тому числі обов'язок обвинуваченого сплачувати встановлені рішенням суду аліменти на утримання дочки (а.с.36,37), суми заборгованості по аліментах (а.с.34).
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч.1 ст.164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Як особа обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, з сусідами не конфліктує, громадський порядок не порушує (а.с.44), не судимий (а.с.41). У листі Торезької міської центральної міської лікарні вказано, що ОСОБА_5 за допомогою не звертався (а.с.43). У листі Торезької міської лікарні Консультативної поліклініки вказано, що ОСОБА_5 на диспансерному обліку психіатра та нарколога не знаходиться, за медичною допомогою не звертався (а.с.42).
При визначенні виду та розміру покарання суд бере до уваги, що ОСОБА_5 у вчиненому злочині визнав вину, щиро розкаявся та визнає ці обставини як обставини, що пом'якшують покарання.
Враховуючи ці обставини та ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, в наслідок вчиненого злочину не завдано тяжких наслідків, враховуючи особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, думку потерпілої, суд виходить з того, що призначене покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів та вважає можливим призначити покарання не у максимальних межах санкції ст.164 ч.1 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових злочинів та призначити покарання у вигляді громадських робіт.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 не обирався, тому суд вважає доцільним згідно вимог п.14 ч.1 ст.368 КПК України запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Процесуальних витрат та речових доказів по кримінальному провадженню немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, які полягають у виконанні у вільний час від роботи чи навчання безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, не більш як чотири години на день
Вирок може бути оскаржено, а прокурором внесено апеляційне подання через Торезький міський суд до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
У відповідності до вимог частини 4 статті 395 КПК України сторони можуть ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в канцелярії Торезького міського суду.
Суддя ОСОБА_1