Іменем України
17 червня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
судді-доповідача :КуцинаМ.М.,
суддів - Фазикош Г.В., Бисаги Т.Ю.,
при секретарі: Чучка Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальність "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2014 року по справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на дії державного виконавця МВ ДВС Мукачівського МРУЮ, -
У березні 2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (далі скаржник) звернулося до суду з скаргою на дії державного виконавця щодо проведення повторної уцінки майна та проведення дій щодо третіх торгів предмета іпотеки.
Свої вимоги мотивував тим, що на виконанні міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКБ «Райффайзен Банк Україна» (правонаступник АТ «ОТП Банк») заборгованості за кредитним договором в розмірі 208866,71 грн.. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 14 лютого 2013 року замінено стягувача АТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у виконавчому провадженні.
В межах виконавчого провадження державним виконавцем проведено опис й арешт майна боржника ОСОБА_2, а саме: двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, та вжито заходи щодо реалізації арештованого майна.
Двічі - 13.01.2014 року та 17.02.2014 року торги з реалізації арештованого майна не відбулися. Після перших торгів, майно було уцінено на 25 %, а після других - на 50 %. Акт уцінки направлено до торгівельної організації для проведення третіх торгів арештованого майна, його копію скаржнику.
У зв'язку з наведеним та вважаючи, що державною виконавчою службою порушено вимоги закону щодо реалізації іпотечного майна, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило зупинити треті прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, визнати незаконними дії державного виконавця міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції щодо складання акту уцінки іпотечного майна, а саме: двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, та скасувати акт уцінки арештованого майна від 12 березня 2014 року про проведення уцінки майна боржника ОСОБА_2, а саме: двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, на 50 %.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2014 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ставить питання про скасування даної ухвали та постановлення нової про задоволення скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Межі доводів апеляційної скарги - судом першої інстанції не взято до уваги, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку», яким передбачено інший порядок реалізації заставного майна, ніж передбачений Законом України «Про виконавче провадження» порядок реалізації арештованого майна. В даному випадку стягнення заборгованості з боржника відбувається за рахунок звернення стягнення на заставне майно, тобто на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру, що належить боржнику та передана в іпотеку Банку.
Від апелянта - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності нез'явившихся осіб. Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця під час реалізації арештованого майна відповідали вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», крім того, відсутні підстави для застосування положень Закону України «Про іпотеку», оскільки виконавче провадження здійснювалося не в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, а в порядку стягнення з боржника суми заборгованості за договором кредиту.
Такий висновок місцевого суду є правильним та відповідає фактичним обставинам справи.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2006 року суддею Мукачівського міськрайонного суду було вчинено судовий наказ № 2-н-1299/2005 про стягнення з ОСОБА_2 непогашеного кредиту та відсотків за його користування в сумі 208866, 71 грн. (а.с. 4).
На примусове виконання зазначеного наказу постановою МВ ДВС Мукачівського МРУЮ № ВП № 36094381 від 22 січня 2013 року було відкрито виконавче провадження по стягненню заборгованості за кредитним договором (а.с. 5).
Під час проведення виконавчих дій було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2, а саме: двохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, проведено його оцінку та направлено документи торгівельній організації для проведення торгів арештованого майна.
Двічі - 13.01.2014 року та 17.02.2014 року торги з реалізації арештованого майна не відбулися. Після перших торгів, майно було уцінено на 25 %, а після других - на 50 %. Акт уцінки направлено до торгівельної організації для проведення третіх торгів арештованого майна з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.1, 2 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що ішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно до п. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи і дійшов вірного висновку, що немає правових підстав для вирішення питання про зупинення третіх прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, визнання незаконними дій державного виконавця міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції щодо складання акту уцінки арештованого майна та скасування акт уцінки арештованого майна від 12 березня 2014 року.
Не знайшло свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні в судових засіданнях місцевого та апеляційного судів, а апелянтом не надано належних доказів про те, що арештоване майно, а саме: двохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_2, є предметом іпотеки, а відтак судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що реалізацію та уцінку арештованого майна проведено з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а підстави для застосування до реалізації спірної квартири спеціального порядку, передбаченого Законом України «Про іпотеку» - відсутні.
Таким чином, оскаржена ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 307,312-315 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність "ОТП Факторинг Україна" - відхилити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена на протязі двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції .
Судді: