Справа №487/10636/13-ц 26.06.2014 26.06.2014 26.06.2014
Провадження №22-ц/784/1857/14
Провадження 22ц/784/1857/14 Головуючий по 1 інстанції Корнешова Т.В.
Категорія 53 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
26 червня 2014р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Козаченка В.І.,
суддів: Колосовського С.Ю., Царюк Л.М.,
при секретарі судового засідання Свіщуку О.В.,
з участю: позивачки ОСОБА_2, представників відповідача Бойко М.В., Андрєєвої О.Г., представника територіальної інспекції з питань праці у Миколаївській області Кордіка Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (далі - КП «Миколаївелектротранс»)
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2014р.
за позовом ОСОБА_2 до КП «Миколаївелектротранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
У листопаді 2013р. ОСОБА_2 пред'явила позов до КП «Миколаївелектротранс» і з врахуванням уточнень кінцево просила про стягнення 5726 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2010 р. по 31 жовтня 2013р., яка виникла у зв'язку з невірним застосуванням коефіцієнту при розрахунку її посадового окладу як начальника відділу автоматизації систем управління, відновлення посадового окладу в розмірі 3854 грн. та стягнення 3854 моральної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2014р. позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з КП «Миколаївелектротранс» на користь ОСОБА_2 5726 грн. заборгованості по заробітній платі. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі КП «Миколаївелектротранс», посилаючись на незаконність рішення суду, просило його скасувати в частині задоволених вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивачка, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.1.1.3. Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі „Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012р. (далі - Галузева угода) мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду встановлюється в розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Коефіцієнт співвідношень розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців до мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії) для начальників виробничих, технічних, планово-економічних та інших функціональних відділів - 2,8. (додаток 3 до Галузевої угоди).
Такі ж мінімальні гарантії по оплаті праці закріплені і в п.1 колективному договорі між адміністрацією та профспілковим комітетом КП «Миколаївелектротранс».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працювала на КП «Миколаївелектротранс» з 01 лютого 2001 року, в тому числі з 01 жовтня 2009 року на посаді начальника відділу автоматизованої системи управління і була звільнена 16 грудня 2013 року з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП.
Згідно з посадовою інструкцією та положенням про відділ автоматизації системи управління, затверджених роботодавцем 01 липня 2011року, займана посада позивачки за кваліфікаційними вимогами (повна вища освіта, стаж роботи не менше двох років) та завданнями (розробка, впровадження і вдосконалення автоматизованих систем управління, участь у розробці стандартів підприємства з комплексної системи управління виробництвом та інш) у порівнянні з даними Класифікатора професій ДК 003:2005 (затверджено наказом №375 Держспоживстандарту України від 28.07.2010р., який діяв до 01 листопада 2010р.), діючого Класифікатора професій ДК 003:2010 (затверджено наказом №327 Держспоживстандарту України від 28.07.2010р.), Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (затверджено - наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.04р.) найбільше відповідає посаді начальника відділу автоматизованої системи керування виробництвом (АСКВ).
За штатними розкладами, які діяли на підприємстві під час виконання позивачкою трудових обов'язків її посадовий оклад становив відповідно 3594 грн. та 3635 грн., тобто обраховувався на підставі коефіцієнту 2,35.
Враховуючи те, що при визначенні розміру окладу позивачки під час дії трудового договору роботодавцем не було дотримано вищенаведених гарантій Галузевої угоди відносно необхідності врахування коефіцієнта співвідношень розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців до мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії) за цією угодою, що призвело до порушення прав позивачки на отримання заробітної плати в гарантованому Галузевою угодою і колективним договором розмірі, суд на підставі ст.21 Закону „Про оплату праці" дійшов до вірного висновку про необхідність стягнення на користь позивачки 5726 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2010 р. по 31 жовтня 2013р.
Посилання апелянта на пропуск позивачкою строку звернення до суду є необґрунтованими, тому що відповідно до ст.233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Доводи апелянта щодо вчинення позивачкою дисциплінарних правопорушень під час дії трудового договору не мають юридичного значення для вирішення даного спору, так як ці факти і за умови їх доведеності не впливають на розмір її посадового окладу.
Аргументи апелянта відносно того, що до посади позивачки (начальник відділу автоматизованої системи управління) вірно застосовувався коефіцієнт 2,35 не можна визнати обґрунтованими, так як посада начальника відділу автоматизованої системи керування виробництвом (АСКВ) код №1236 вказаного Класифікатора, який є нормативним документом, відноситься до керівників функціональних підрозділів код №123 для якої відповідно до додатку №3 Галузевої угоди застосовується коефіцієнт 2,8.
Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу КП «Миколаївелектротранс» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2014р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: