ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7519/14 23.06.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"
ДоСтрахового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_1
Провиплату страхового відшкодування у розмірі 7 310,27 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Курочкін О.О. - дов. № 57 від 13.03.2014 року;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про виплату страхового відшкодування у розмірі 7 310,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.
Ухвалою від 28.04.2014 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 30.05.2014 року.
Представник позивача 22.05.2014 року до канцелярії суду, а також в судовому засіданні 30.05.2014 року, подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом розглянуто та задоволено. Також, в даному судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
В судове засідання 30.05.2014 року представники відповідача та третьої особи не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 30.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 23.06.2014 року.
13.06.2014 року представник позивача подав до канцелярії суду витребовувані документи.
В судовому засіданні 23.06.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 23.06.2014 року не з'явилися, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.06.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
21.05.2010 року у м. Макіївка по вул. Генерала Данилова, 45 за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та за участю автомобіля Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 сталася дорожньо - транспортна пригода.
Як вбачається з постанови Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 25.06.2010 року у адміністративній справі № 3-708(2010), дорожньо - транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Постановою Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 25.06.2010 року у адміністративній справі № 3-708(2010) гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 13.1 Правил дорожнього руху України та статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно Договору страхування наземного транспорту № 206-01092-10 від 08.04.2010 року страховиком автомобіля Mitsubishi Lancer є Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго".
Відповідно до рахунку № 00026 від 05.01.2011 року та наряду - замовлення № РЛ001766 від 27.05.2010 року, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3 становить 7 652,77 грн.
Як вбачається з страхового акту № 13468/206 від 02.06.2011 року загальний розмір страхового відшкодування за мінусом франшизи становить 7 310,27 грн.
На виконання умов Договору страхування наземного транспорту № 206-01092-10 від 08.04.2010 року позивач сплатив страхувальнику 7 310,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17772 від 02.06.2011 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно - правова відповідальність водія автомобіля Daewoo Nexia була застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія", згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0766147.
У зв'язку з цим, позивач 05.02.2011 року направив на адресу відповідача заяву з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, однак відповідач страхове відшкодування не виплатив.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно з пунктом 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.4 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як вбачається, з пункту 2 Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/0766147 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 510,00 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 6 800,27 грн. (7 310,27 грн. - 510,00 грн.)
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (місцезнаходження: 04070, м. Київ, Подільський р -н, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (місцезнаходження: 01011, м. Київ, Печерський р-н, вул. Немировича - Данченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 33831166) 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 27 коп. - страхового відшкодування, 1 699 (одну тисячу шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 54 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
01.07.2014 р.
Суддя Спичак О.М.