27 червня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1951/14
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 7784,13 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 7784,13 грн.
27.06.2014 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, за наявними у справі матеріалами, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищезазначене та згідно ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2, видане виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області 16.07.2008) являється страхувальником для осіб, які працюють у неї на умовах трудового найму (або інших умовах згідно законодавства).
Прикінцеві положення зазначеного Закону до 01.01.2011 передбачали, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачують страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР для відповідних платників збору. Дата 01.01.2011 пов'язана з набранням чинності законодавством України про єдиний внесок загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким замінено сплату вказаних страхових внесків.
Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у період виникнення спірних правовідносин - у 2010-2012 роках встановлювались у розмірах згідно абз.2 п.1 ст. 4 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР. Для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст. 1 цього Закону (а саме: суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) у зазначений період діяла ставка у розмірі 33,2 % від об'єкту оподаткування.
Об'єктом оподаткування є, відповідно до п.1 ст. 2 зазначеного Закону, суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Частина 6 ст. 19 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачала, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.
Відповідно до рішення органу Пенсійного фонду від 28.11.2012 № 490 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до боржника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 були застосовані санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 254,39 грн. та нарахування пені в розмірі 1973,31 грн. Згідно розрахунку суми нарахованих фінансових санкцій, рішення прийняті за порушення страхувальником термінів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за період з серпня 2010 року по листопад 2012 року.
Згідно рішення органу Пенсійного фонду від 17.12.2012 № 517 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до боржника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 були застосовані санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 776,88 грн. та нарахування пені в розмірі 4779,55 грн. Відповідно до розрахунку суми нарахованих фінансових санкцій, рішення прийняті за порушення страхувальником термінів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за період з квітня 2011 року по листопад 2012 року.
Частиною 13 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч.ч. 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.
Разом з тим, обумовлені вищевказаними рішеннями суми застосованих фінансових санкцій боржником не сплачуються.
Наведені рішення страхувальником також не оскаржувалися та не оспорювалися ані в судовому, ані в адміністративному порядках.
Таким чином, залишок несплаченої заборгованості по застосованих до боржника штрафних санкціях та пені за вищезазначеними рішеннями становить 7784,13 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника.
Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 7784,13 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області (вул. Швабська, буд. 12 Б, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20449653) заборгованість зі сплати нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 7784,13 (сім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні тринадцять копійок) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Р.О. Ващилін