м. Вінниця
26 червня 2014 р. Справа № 802/1872/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Медяної Н.А.
позивача: Ольштинський С.К.
відповідача: Бойко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: скасування наказу
В травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ") звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про скасування наказу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - ГУ Міндоходів у Вінницькій області) від 06.05.2014 року №157 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" (код ЄДРПОУ - 36310160)".
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що у відповідача не було законних підстав та обставин для призначення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року. Оскільки діяльність позивача вже була перевірена в період до 31.12.2012 року, що підтверджується актом №1065/2201/36310160 від 26.11.2013 року. Зазначений акт не оскаржувався та є чинним. Тому дії відповідача щодо прийняття спірного наказу суперечать нормам чинного податкового законодавства, оскільки останнім не передбачено проведення повторних перевірок.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, обґрунтовуючи свою позицію тим, що при прийнятті рішення про проведення перевірки податковий орган діяв в порядку та у спосіб визначений Податковим кодексом України, відтак, підстави для задоволення позову відсутні. Письмові заперечення на адміністративний позов містяться в матеріалах справи (а.с. 77-78).
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 24.03.2014 року начальником другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФГ ГУ Міндоходів у Вінницькій області полковником податкової міліції Вегерою І.І. винесено постанову про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" в рамках досудового розслідування за №32014020000000041 від 24.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України та направлено її для виконання ГУ Міндоходів у Вінницькій області (а.с. 6-9).
06.05.2014 року в.о. начальника ГУ Міндоходів у Вінницькій області на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України видано наказ "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" (код ЄДРПОУ - 36310160)" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, з 06.05.2014 року по 20.05.2014 року терміном 10 робочих днів (а.с.10).
Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю вищезгаданого наказу з тих підстав, що податковим органом вже була проведена перевірка діяльності товариства в період по 31.12.2012 року про що видано акт №1065/2201/36310160 від 26.11.2013 року. Даний акт не оскаржений та є чинним (а.с. 11-42). В той час, як спірний наказ прийнято не зважаючи на те, що кримінальне провадження відкрито за фактом службового підроблення службовими особами позивача, які в період часу з січня 2012 року по липень 2013 року внесли до офіційних документів - податкових декларацій по податку на додану вартість та по податку на прибуток завідомо неправдиві відомості про проведення господарських операцій з ТОВ "Алтаюр" (м.Київ) та ТОВ "Будівельна фірма "Укрбуд" (м.Одеса)". Тобто, на думку позивача видання наказу про проведення перевірки за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року суперечить нормам податкового законодавства.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 ПК України.
Підстави проведення документальних позапланових перевірок передбачені пунктом 78.1 статті 78 ПК України. Так, однією з підстав для проведення такої перевірки є: отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 цієї ж статті).
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки.
Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Зважаючи на вищевикладене обумовлюється висновок про те, що правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Крім того суд зазначає, що спірний наказ виданий саме на виконання постанови начальника другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області полковника податкової міліції в рамках досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.366 КК України.
Відтак, податковий орган при винесенні наказу №157 від 06.05.2014 року діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог, що передбачені Податковим кодексом України.
При цьому, не можуть бути підставою для скасування наказу, що оскаржується, посилання позивача на невідповідність постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 24.03.2014 року вимогам КП України, адже ця постанова є чинною та обов'язковою до виконання. Більше того, такі обґрунтування не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки законність процесуальних рішень, постановлених в ході розслідування кримінальної справи, може бути перевірена лише в порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
В ході судового розгляду представник не надав жодних доказів оскарження постанови слідчого до органу прокуратури, суду.
Також суд критично оцінює посилання позивача на ту обставину, що постанова слідчого не містить нормативного обґрунтування та законодавчо обґрунтованих підстав для призначення перевірки ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ", оскільки вказана постанова є чинною та не скасованою у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що дії податкового органу щодо призначення перевірки відповідають приписам чинного законодавства та не порушують права позивача, крім того, наказ про призначення перевірки прийнятий на виконання норм Податкового кодексу України.
За наведених підстав наказ, що оскаржується, не може бути визнаний протиправним та скасований.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, суб'єктом владних повноважень Вінницькою ОДПІ доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" не підлягає задоволенню.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із відмовою в задоволенні позову відшкодуванню із Державного бюджету України не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Томчук Андрій Валерійович