Єдиний унікальний номер 224/3850/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5361/2014
Головуючий в 1 інстанції Афанасьєва Ю.О.
Доповідач Пономарьова О.М.
Категорія 50
26 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.,
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року,-
16 жовтня 2013 року позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача та просила стягнути з відповідача на свою користь на утримання дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно і зазначала, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 1994 року, який 31 серпня 2004 року розірвали. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 05 серпня 2013 року навчається в Луганському державному університеті внутрішніх справ. Відповідач допомоги на утримання дочки не надає, а навчання доньки вимагає значних затрат, її доходів на утримання дочки не вистачає, оскільки її середньомісячна заробітна плата складає 1 991,45 грн., а стипендія, яку отримує дочка, - 208 грн. на місяць.
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/14 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 16 жовтня 2013 року і на весь період навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 243 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що його донька знаходиться на повному державному забезпеченні, як студентка. Крім того, він сплачує аліменти на молодшого сина у розмірі 1/6 частини усіх видів доходів та кредит за автомобіль, тимчасово мешкає в м. Одеса, де несе витрати по оплаті оренди житла.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки ОСОБА_1 (форма № 119), яка подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_5, повідомлений про час та місце судового розгляду телефонограмою, яку отримав особисто, причини неявки суду не повідомив і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що він та відповідач ОСОБА_2, повідомлений судовою повісткою, не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжуючи навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальна допомогу.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та ї стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов'язок батьків утримувати» повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов'язок) настає за обов'язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 31 серпня 2004 року розірвали і від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 5 серпня 2013 року навчається в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на денній формі навчання. Отримує стипендію в розмірі 208 грн.
Суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що хоча ОСОБА_3, перебуваючи на державному забезпеченні, мешкає в гуртожитку безоплатно, має трьохразове харчування та навчання є безкоштовним, але навчаючись в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, є такою, що потребує матеріальної допомоги батьків.
При цьому, суд правильно виходив з того, що навчальний заклад знаходиться не за місцем проживання ОСОБА_3, форма навчання є денною, що виключає можливість власного працевлаштування, навчання відбувається на бюджетній основі, потребує матеріальних витрат на оплату проїзду з місця навчання додому, на одяг, засоби гігієни, на придбання додаткових продуктів харчування, оплату засобів зв'язку, що не забезпечується державою та є необхідним для підтримання нормальної життєдіяльності, а стипендія, яку вона отримує, не може в повній мірі забезпечити всім необхідним.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання повнолітнього окремо не звільняє від виконання цього обов'язку.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 працює касиром сектора фінансового забезпечення Дебальцевського MB та її середньомісячн заробітна плата складає 1 991 грн.
Відповідач ОСОБА_2 працював диспетчером поїзний дільниці 1 групи Дебальцівська дирекція залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» та його середня заробітна плата складала 6 084,25 грн., а з грудня 2013 року відповідач працює помічником машиніста тепловоза та отримав в січні 2014 року заробітну плату 4 183, 15 грн.
Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції врахував вимоги ст. 182 СК України, що відповідач в теперішній час одружений та має іншу сім'ю, від шлюбу має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача, що він має кредитно-фінансові зобов'язання перед банком і сплачує страхові внески за договором добровільного страхування наземного транспорту, та несе витрати щодо оренди житла.
З урахуванням встановлених обставин, матеріального становища сторін, сукупного доходу сімей, потребу в матеріальній допомозі повнолітньої дочки, що продовжує навчання на денній формі, отримує стипендію, перебуває на державному забезпеченні, можливість надання такої допомоги відповідачем, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, підставно визначив розмір аліментів 1/14 частини від заробітку (доходу) щомісячно на весь період навчання дочки, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до вимог закону право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання, а тому позов до суду подавала мати - ОСОБА_1 на користь якої за рішенням суду і стягнуті аліменти. Проте судом не враховано, що дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 досягла повноліття, була обізнана про подання позову матір'ю, про що свідчить її заява на а.с. 39, де вона просила розглядати справу, де вона є заінтересованою особою, у її відсутність та підтримувала позовні вимоги про стягнення аліментів, а тому аліменти повинні бути стягнуті з відповідача на користь дитини, яка продовжує навчання.
За таких обставин рішення суду підлягає зміні і аліменти у визначеному судом розмірі повинні бути стягнуті з відповідача на користь дочки ОСОБА_3.
Доводи апелянта, що його дочка знаходиться на повному державному забезпеченні, як студентка, що він сплачує аліменти на молодшого сина у розмірі 1/6 усіх видів доходів та кредит за автомобіль, тимчасово мешкає в м. Одеса, де несе витрати по оплаті оренди житла, перевірялись судом першої інстанції і всі ці обставини були враховані при визначені розміру аліментів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 частково задовольнити.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року в частині стягнення аліментів змінити.
Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженця м. Дебальцеве Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь дочки ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дебальцеве Донецької області), аліменти на її утримання в розмірі 1/14 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 16 жовтня 2013 року і на весь період навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року в частині розподілу судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Т.І. Биліна