Єдиний унікальний номер 260/2401/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5425/2014
Головуючий в 1 інстанції: Олещенко Л.Б.
Доповідач: Халаджи О.В.
Категорія 19
25 червня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Халаджи О.В.
суддів Бугрим Л.М., Гапонова А.В.,
при секретарі Баранчикову Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів за неукладеним правочином та встановлення факту постійного проживання, -
Позивачі звернулись до суду з заявою про забезпечення позову, в якій ставлять питання про накладення арешту на домоволодіння АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1, з забороною її відчуження у будь-якій формі, яка зареєстрована за ОСОБА_1.
Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подали апеляційну скаргу, в якій зазначають, що всупереч вимогам ст. 151, 210 ЦПК України в оскаржуваній ухвалі не зазначено причин, з яких суд вирішив питання про необхідність забезпечення позову та взагалі не обґрунтовано необхідність такого забезпечення. Окрім того, жодних висновків з приводу утруднення виконання рішення в разі його позитивного вирішення судом не зроблено і навіть не зазначено про таке. Також, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, однак заявлено позов про стягнення коштів на загальну суму 657040,85 грн., що включають лише ? вартості будинку, на який накладено арешт. Окрім вказаного, апелянти також зазначають, що вони є людьми похилого віку, користуючись їх безпорадністю невістка та онук забрали в них правовстановлюючі документи на будинок та постійно чинять перешкоди в користуванні не тільки будинком, на який накладено арешт, але й в користуванні будинком, в якому вони мешкають. Враховуючи викладене, просять суд ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року скасувати.
Апелянти ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представник позивачів у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив її відхилити, оскільки забезпечення позову було зумовлено дуже тривалими судовими спорами, що до арештованого майна і є всі підстави вважати, що в подальшому незабезпечення позову може утруднити виконання судового рішення або взагалі унеможливити його виконання.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що в справі є розписки, до того ж у судовому засіданні їх інтереси представляє їх представник.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, з'явившихся сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку безпідставно отримані ними кошти та неукладеним договором у розмірі 549500 гривень; стягнення з відповідачів ? частини коштів витрачених на оплату ремонтних робіт у будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 у розмірі 93525,85 грн., ? частини оплати вікон у розмірі 14015 гривень, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із спадкодавцем ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1, п.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Так, ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом (ст.152), заходи забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, що передбачено ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції допустив забезпечення позову під час розгляду справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів за неукладеним правочином та встановлення факту постійного проживання.
Позов забезпечено шляхом накладення арешту на спірний будинок, який належить на підставі свідоцтва про право власності відповідачу ОСОБА_1
Ціна позову становить 657040,85 грн., до того ж спір виник з приводу купівлі - продажу спірного будинку та проведення витрат по ремонту цього будинку, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно допустив забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, що б в подальшому уникнути можливих труднощів щодо виконання рішення суду у разі задоволення позову, а тому не має підстав для скасування ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: