Єдиний унікальний номер 271/5867/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5471/2014
Головуючий в 1 інстанції: Мітьков М.В.
Доповідач: Халаджи О.В.
Категорія 27
25 червня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Халаджи О.В.
суддів Бугрим Л.М., Гапонова А.В.,
при секретарі Баранчикову Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 травня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором, вказуючи, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 15 січня 2007 року, ОСОБА_2 15 січня 2007 року отримала кредит у розмірі 7250,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим, позивач просив просить стягнути з Відповідача вказану суму заборгованості в розмірі 24556,92 грн., станом на 25.09.2013 року, а також сплачений ним судовий збір.
Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 травня 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності та не заявлено клопотання про його поновлення.
Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Також апелянт зазначає, що позивачем не було пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, строк дії кредитної картки та кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки. На даний час, термін дії кредитного договору продовжено на новий термін, оскільки заяви від відповідача про припинення договору не надходила. Щодо порушення норм процесуального права, апелянт зазначає, що судом не було взято до уваги докази, що надавалися позивачем у справі та свідчили про наявність в кредитному договорі пунктів, якими передбачено, що домовленість сторін про лонгацію Кредитного договору, про те, що картрахунок відкрито на необмежений строк. Враховуючи викладене, просить суд рішення Червоногвардійського районного суду міста Маціївки Донецької області від 27 травня 2014 року скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Представник апелянта Пат КБ «ПриватБанк» у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, з'явившихся сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є, в тому числі: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 15 січня 2007 року отримала кредит у розмірі 7250,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Крім того, відповідно до п. 6.4 умов та правил надання банківських послуг у разі незгоди зі змінами правил чи тарифів обов'язок клієнта пред'явити банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, яка утворилась перед банком, у тому числі й заборгованість, яка утворилась упродовж 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам.
Згідно з розрахунком заборгованості за даним кредитом, наявним у матеріалах даної справи, Відповідач станом на 25 вересня 2013 року має заборгованість 24556,92 грн., яка складається з наступного:
- 22470,97 грн. - заборгованості за кредитом;
- 440,38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1145,57 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила застосувати строк позовної давності, який на її думку сплив ще у 2011 році.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких, відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо)
Відповідно до п. 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано в ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту у повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.
Трирічний строк позовної давності за вимогами, що випливають з умов надання споживчого кредиту та заяви позичальника від 15 січня 2007 року (а.с.№8-12) закінчився 15 січня 2008 року. Позивач направив позов до суду лише 21 жовтня 2013 року та не вказав поважних причин пропуску строку позовної давності і питання про поновлення цього троку не порушував.
Рішення суду першої інстанції цілком відповідає правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19.-3.2014 року, де сказано, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
У відповідності до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на підставі ст.ст. 256-258 ЦК України за даними правовідносинами сплив строк позовної давності, а тому рішення суду є цілком законним та обргунтованим.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 27 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: