ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
01 липня 2014 року Справа № 913/995/14
Провадження №25/913/995/14
За позовом
Малого приватного підприємства "Сатурн-2", м. Луганськ
до відповідача Приватного акціонерного товариства "ЛМЦ", м. Луганськ
про стягнення 40756 грн. 34 коп.
Суддя Старкова Г.М.
Секретар судового засідання Варакута Р.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - Кулигін А.Є., довіреність №б/н від 22.11.13;
від відповідача - Медведєв Д.С., довіреність №б/н від 16.12.2013.
Згідно протоколу повторного розподілу справ автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України справу № 913/995/14 передано на розгляд судді Старковій Г.М.
Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 151012/1 від 15.10.2012 в сумі 40756 грн. 34 коп., з яких: заборгованість за виконані роботи в сумі 36390 грн. 26 коп., пеня в розмірі 2003 грн. 45 коп., 3% річних в сумі 1115 грн. 63 коп., та інфляційні нарахування в сумі 1247 грн. 00 грн.
Представник відповідача подав суду 22.05.2014 відзив на позовну заяву, в якому вказав, що вимоги позову ґрунтуються на доводах, які суперечать обставинам дійсності, є безпідставними та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства, а тому не підлягають до задоволення з викладених у відзиві підстав, тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, що здана до суду 01.07.2014, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованості за договором підряду № 151012/1 від 15.10.2012 в сумі 39222 грн. 72 коп., з яких: заборгованість за виконані роботи в сумі 36390 грн. 26 коп., пеня в розмірі 1733 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 693 грн. 90 коп., та інфляційні нарахування в сумі 404 грн. 79 коп. Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Заява позивача про зменшення розміру позивних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами у справі є вимоги: про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 151012/1 від 15.10.2012 в сумі 39222 грн. 72 коп., з яких: заборгованість за виконані роботи в сумі 36390 грн. 26 коп., пеня в розмірі 1733 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 693 грн. 90 коп., та інфляційні нарахування в сумі 404 грн. 79 коп.
Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2014 позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні ознайомився та отримав заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача подав суду 01.07.2014 додаткові пояснення, в яких зазначив, що положеннями п. 1.3 договору підряду № 151012/1 від 15.10.2012 вартість робіт складає 23610 грн. 10 коп., але позивачем до позовної заяви наданий акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в на суму 46 390 грн. 26 коп., що вдвічі більше суми вартості робіт зазначеної у спірному договорі.
Також, відповідач посилаючись на положення ч.2 ст.231 ГК України та ч.2 ст. 844 ЦК України, вказує на те, що кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Але, між сторонами за договором будь-які додаткові угоди до договору щодо збільшення розміру вартості робіт не укладалися, зміни до кошторису не вносилися. Вказані пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників судового процесу, суд
Заява позивача щодо зменшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 151012/1 від 15.10.2012 в сумі 39222 грн. 72 коп., з яких: заборгованість за виконані роботи в сумі 36390 грн. 26 коп., пеня в розмірі 1733 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 693 грн. 90 коп., та інфляційні нарахування в сумі 404 грн. 79 коп.
Новою ціною позову вважати: 39222 грн. 72 коп.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між Малим приватним підприємством "САТУРН-2" (далі за текстом - Підрядник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ЛМЦ" (далі за текстом - Замовник, відповідач) було укладено договір підряду №151012/1 від 15.10.2012 (далі за текстом Договір), відповідно до якого Замовник поручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботу з будівництва тепловодопостачання топочної потужністю 100 кВт для теплопостачання адміністративно-побутового комплексу ПрАТ «ЛМЦ», розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Куракіна, 2 та введенню її в експлуатацію (п.1.1 Договору).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що перед початком робіт замовник перераховує аванс на розрахунковий рахунок підрядника для придбання матеріалів.
У пункті 2.2 договору зазначено, що початком робіт вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника в розмірі 10 000,00 грн., а також передача теплового колодязя та траншеї.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що строк виконання робіт - 5 робочих днів.
Також, позивач у позові зазначив, що разом з укладенням договору підряду №151012/1 від 15.10.2012, між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №151012/2 від 15.10.2012, відповідно до якого відповідач (Замовник) поручає, а позивач (Підрядник) бере на себе зобов'язання виконати роботу по комплектації та монтажу топочної потужністю 100 кВт для теплопостачання адміністративно-побутового комплексу ПрАТ «ЛМЦ», розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Куракіна, 2 та введенню її в експлуатацію.
Пунктом 1.3. договору №151012/2 від 15.10.2012 обумовлено, що будівництво приміщення топочної і теплового колодязя виконує ПП НВЦ «Теплий дім».
Позивач вважає, що відповідно до умов договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 та договору підряду №151012/2 від 15.10.2012, про початок робіт свідчать дві обставини, а саме: зарахування авансу на розрахунковий рахунок Підрядника та передача ПП НВЦ «Теплий дім» теплового колодязя.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що аванс на розрахунковий рахунок позивача у сумі 10 000,00 грн. відповідач зарахував лише 11.01.2013, про що свідчить платіжне доручення № 22. Фактично ПП НВЦ «Теплий дім» закінчило роботи з будівництва теплового колодязя та приміщення топочної лише 24.12.2012, про що свідчить акт прийому-передачі робіт з підготовки приміщення для монтажу обладнання, складений між ПП НВЦ «Теплий дім» та МПП «Сатурн-2», та лист від 27.11.2013 вих. №159, згідно якого ПП НВЦ «Теплий дім» також надає пояснення, що роботи по будівництву теплового колодязя були закінчені 24.12.2012.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012.
Позивач посилаючись на обставини, що ПП НВЦ «Теплий дім» передало тепловий колодязь - 24.12.2012, а ПрАТ «ЛМЦ» перерахувало аванс - 11.01.2013, вказує на те, що він не мав можливості виконати договір в строк до 31.12.2012.
Позивач вважає, що ним виконані умови п. 2.3. договору у період з 11.01.2013 по 15.01.2013.
Позивач у позові зазначив, що акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 грн. до договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 були пред'явлені відповідачу після виконання будівельних робіт, але грошові кошти відповідачем перераховані не були, тому позивач направив відповідачу 09.07.2013 вказані документи рекомендованим листом з повідомленням, які були отримані відповідачем 11.07.2013. Однак, відповідачем акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 грн. погоджено не було, грошові кошти за виконані роботи на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.
Позивач вважає, що відповідач отримав вищевказані документи вдруге - 11.07.2013, ніяких зауважень та претензій до виконаних робіт протягом 2-х робочих днів після отримання актів та в подальшому не надав, тобто фактично роботи прийняв, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи згідно договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 складає 36390 грн. 26 коп.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої до суду 01.07.2014).
Відповідно до умов п. 5.3.4 договору, за порушення строків оплати більше понад 30 календарних днів, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1733 грн. 77 коп. за період з 11.11.2013 по 30.06.2014 згідно наданого позивачем розрахунку (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої до суду 01.07.2014).
Також, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 693 грн. 90 коп. за період з 11.11.2013 по 30.06.2014, інфляційні нарахування в сумі 404 грн. 79 коп. за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року згідно наданого позивачем розрахунку(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої до суду 01.07.2014).
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 01/13 від 27.09.2013 з вимогою про сплату заборгованості за спірним договором в сумі 80329,51 грн. та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 грн. до договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 (а.с. 51-53).
Відповідач надав відповідь на претензію від 04.11.2013 № 1366, якою зазначив, що строк дії договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 сплинув 31.12.2012, жодних додаткових угод щодо продовження строку дії договору сторони не підписували, умов щодо пролонгації строку дії договору в даному договорі немає. Також, відповідач зазначив, що в наданій позивачем довідці про вартість виконаних будівельних робіт та акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 коп. відсутні посилання на будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем, тому невідомо на підставі якого правочинну відповідача виникли зобов'язання щодо прийняття робіт, підписання актів та їх сплати. (а.с. 88-90).
Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 39222 грн. 72 коп., а саме: заборгованість за виконані роботи в сумі 36390 грн. 26 коп., пеню в розмірі 1733 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 693 грн. 90 коп., та інфляційні нарахування в сумі 404 грн. 79 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 та положення ст.ст. 526, 546, 548,549, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193, 222, 230-232 ГК України.
Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві та наданих поясненнях.
Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
Вказаний вище договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що між Малим приватним підприємством "САТУРН-2" (далі за текстом - Підрядник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ЛМЦ"(далі за текстом -Замовник, відповідач) було укладено договір підряду №151012/1 від 15.10.2012 (далі за текстом - Договір).
За умовами договору Замовник поручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботу з будівництва тепловодопостачання топочної потужністю 100 кВт для теплопостачання адміністративно-побутового комплексу ПрАТ «ЛМЦ», розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Куракіна, 2 та введенню її в експлуатацію (п.1.1 Договору).
Об'єм, характер і вартість робіт, передбачених в п.1.1 договору здійснюються згідно розрахунку і договірної ціні (додаток №1)(п.1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору вартість робіт складає 23610 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ -3935 грн. 02 коп.
У пункті 2.2 договору зазначено, що початком робіт вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника в розмірі 10 000 грн. 00 коп., а також передача теплового колодязя та траншеї.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що строк виконання робіт - 5 робочих днів.
Підрядник здає роботи Замовнику на підставі акту прийомки передачі виконаних робіт. Які розглядаються Замовником на протязі 2-х робочих днів, наступним за днем передачі указаного акту. Після закінчення указаного строку Замовник, або підписує акт прийомки передачі виконаних робіт, або не підписує його і вказує свої зауваження і претензії до виконаних робіт, в результаті чого сторони узгоджують строки усунення недоліків. Після усунення недоліків Підрядник знову надає Замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт (п.2.4 договору).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012.
Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Загальні положення про підряд визначені главою 61 "Підряд" Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За правилами статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Ствердження позивача про те, що аванс на роботи за договором підряду в сумі 10000 грн. 00 коп. був перерахований відповідачем (замовником) лише 11.01.2013, тому у відповідача була відсутня можливість закінчити роботи в строк, установлений п. 2.3 договору підряду - 5 робочих днів, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2012 за платіжним дорученням № 2602 позивачем було перераховано відповідачу 85000 грн.00 коп. згідно рахунків-фактур №№ 93, 94 від 17.10.2012(а.с.87).
Згідно пояснень відповідача та наданих до матеріалів справи документів, вбачається, що рахунок -фактура № СФ-0000093 від 17.10.2012 наданих позивачем на сплату авансу у розмірі 30% від вартості робіт з будівництва топічної згідно договору підряду № 151012/2 від 15.10.2012 на суму 75000 грн.00 коп. (п. 2.2 цього договору), а рахунок № СФ-0000094 від 17.10.2012 виписаний позивачем на сплату авансу за будівництво тепло-водозабезпечення топічної згідно договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 на суму 10000 грн.00 коп. (а.с.91-92).
Тобто сума авансу за виконання робіт за договором підряду №151012/1 від 15.10.2012 повністю включена до платежу від 18.10.2013 на суму 85000 грн. 00 коп. (75000,00грн.+ 10000,00 грн.) - майже на 3 місяці раніше, ніж стверджує позивач.
Навіть, за позицією позивача початок виконання робіт за договором підряду №151012/1 від 15.10.2012 був можливим лише після сплати авансу у розмірі 10000 грн. 00 коп. та передання йому теплового колодязю, що за змістом позовної заяви відбулося 24.12.2012.
Отже аванс був сплачений позивачу 18.10.2013, а тепловий колодязь був переданий йому 24.12.2012, тому позивач повинен був в 5-денний строк виконати роботи, встановлений укладеним договором підряду (25.12.2012- 31.12.2012).
Як вказує позивач ним виконані підрядні роботи та складений акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с.132-138).
При цьому позивач зазначає, що відповідачем не оплачені роботи, виконані за період з 11.01.2013 по 15.01.2013 на суму 46390 грн. 26 коп. Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 грн. до договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 були пред'явлені відповідачу після виконання будівельних робіт, але грошові кошти відповідачем перераховані не були, тому позивач направив відповідачу 09.07.2013 вказані документи рекомендованим листом з повідомленням, які були отримані відповідачем 11.07.2013. Однак, відповідачем акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 грн.. погоджено не було, грошові кошти за виконані роботи на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.
До матеріалів справи позивачем долучені довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2 (а.с.132-138).
Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено і підписано в односторонньому порядку: акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 на суму 46 390 грн. 26 коп.
З матеріалів справи вбачається, що в наданих відповідачем акті приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідці про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 на суму 46390 грн. 26 коп.(а.с.132-138) відсутні відомості відповідно до якого договору складені зазначені документи та відсутній місяць та рік за який період виконані підрядні роботи, отже відсутні посилання на будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем. Вказані документи підписані у односторонньому порядку зі сторони позивача.
З наведеного вбачається, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо складання акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в саме до договору підряду №151012/1 від 15.10.2012.
За умовами п. 1.2 договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 сторони узгодили, що об'єм, характер і вартість робіт, передбачених в п.1.1 договору здійснюються згідно розрахунку і договірної ціні (додаток №1), але, в даному випадку, ані проектно-кошторисна документація ані календарний план, сторонами складені або погодженні не були.
Доданий до позовної заяви акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в на суму 46390 грн. 26 коп. (а.с.133-138) позивач вважає підтвердженням виконання робіт та підставою для їх оплати.
Але, наданий позивачем вищевказаний акт форми № КБ-2в не містять посилань на жодний договір та відсутні відомості щодо періоду виконання підрядних робіт (не вказано місяць та рік).
Як свідчать матеріали справи, в наданій позивачем довідці про вартість виконаних будівельних робіт та акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 коп. відсутні посилання на будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем, тому невідомі на підставі якого правочинну відповідача виникли зобов'язання щодо прийняття робіт, підписання актів та їх сплати.
Так, п. 1.3 договору підряду встановлено, що вартість робіт складає 23610 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ 3935 грн. 02 коп.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами за договором узгоджена договірна ціна на будівництво тепловодопостачання топочної потужністю 100 кВт для теплопостачання адміністративно-побутового комплексу ПрАТ «ЛМЦ», розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Куракіна, 2, яке здійснюється у 2012 році на суму 23610 грн. 10 коп.(а.с.15-16).
Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані із ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші умови, що ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну договору.
Відповідно до п.7.2 договору зміни і доповнення в даний договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, яке оформлюється додатковою угодою до цього договору і є його невід'ємною частиною.
В даному випадку, сторонами додаткова угода до договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 не укладалася, кошториси на суму 46 390 грн. 26 коп. в двохсторонньому порядку не підписувалися.
Згідно з п. 2.4 договору Підрядник здає роботи Замовнику на підставі акту прийому- передачі виконаних робіт. Які розглядаються Замовником на протязі 2-х робочих днів, наступним за днем передачі указаного акту. Після закінчення указаного строку Замовник, або підписує акт прийому-передачі виконаних робіт, або не підписує його і вказує свої зауваження і претензії до виконаних робіт, в результаті чого сторони узгоджують строки усунення недоліків. Після усунення недоліків Підрядник знову надає Замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт.
Як вказує позивач, з метою підписання спірного акту та отримання вартості виконаних підрядних робіт, акт був направлений відповідачу і отриманий останнім 11.07.2013.
Отже, позивач зазначив, що акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 грн. до договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 були пред'явлені відповідачу після виконання будівельних робіт, але грошові кошти відповідачем перераховані не були, тому позивач направив відповідачу 09.07.2013 вказані документи рекомендованим листом з повідомленням, які були отримані відповідачем 11.07.2013.
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 01/13 від 27.09.2013 з вимогою про сплату заборгованості за спірним договором в сумі 80329,51 грн. та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 грн. до договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 (а.с. 51-53).
Відповідач вказане не оспорює та відповіддю на претензію від 04.11.2013 № 1366 повідомив позивача про неможливість підписання отриманих документів (акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 на суму 46390 грн. 26 коп.), посилаючись на те, що строк дії договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 сплинув 31.12.2012, жодних додаткових угод щодо продовження строку дії договору сторони не підписували, умов щодо пролонгації строку дії договору в даному договорі немає. Також, відповідач зазначив, що в наданій позивачем довідці про вартість виконаних будівельних робіт та акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 коп. відсутні посилання на будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем, тому невідомі на підставі якого правочинну відповідача виникли зобов'язання щодо прийняття робіт, підписання актів та їх сплати. Також відповідач зазначає про неякісність робіт, виконаних позивачем, та вказує на невідповідність кошторисів (а.с. 88-90).
Відзив на позовну заяву не містить посилань на замовлення відповідачем обсягу робіт та виконання позивачем підрядних робіт, зазначених у спірному акті на суму 46390 грн. 26 коп.
Згідно із статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
В даному випадку, з тексту договору не вбачається які конкретні роботи і за яким об'єктом повинен виконувати позивача, а лише зазначено, що позивач зобов'язаний виконати ремонтно-будівельні і відновлювальні роботи на об'єктах відповідача.
За правилами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Отже при підписанні договору підряду №151012/1 від 15.10.2012 сторонами було узгоджено його ціну та загальну вартість робіт (п.1.3 договору), а також складений та узгоджений відповідний кошторис (договірна ціна (а.с.15-16).
В матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази щодо погодження відповідача на збільшення ціни робіт за договором підряду №151012/1 від 15.10.2012 та укладання з позивачем відповідних додаткових угод відповідно до умов п. 7.2 договору.
Позивачем до матеріалів справи не надані докази які б підтверджували факт узгодження виконання підрядних робіт на суму 46390 грн. 26 коп., вказаних у спірному акті, з відповідачем як замовником за договором.
Виходячи з наведеного слід зазначити, позивач не довів, що відповідач був замовником робіт, вказаних у спірному акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 46390 грн. 26 коп. та зазначені роботи стосуються правовідносин за договором підряду №151012/1 від 15.10.2012 і були виконані позивачем.
Згідно статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
В той же час, позивачем не надано жодного доказу того, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати робіт, вказаних у спірному акті.
Відповідно до норми ст. 19 Основного Закону держави - Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому позивач не довів належними доказами факт узгодження з відповідачем необхідності виконання певних видів робіт на суму 46390 грн. 26 коп. Також позивач не довів суду, що у нього виникло право або зобов'язання щодо виконання обсягу робіт, вказаних у спірному акті. Разом з цим, позивачем не доведено суду, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати обсягів підрядних робіт на суму 46390 грн. 26 коп., вказаних у спірному акті.
Виходячи з наведеного, суд вважає доводи позивача за позовом необґрунтованим та недоведененими, у зв'язку з чим в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 36390 грн. 26 коп. за договором підряду №151012/1 від 15.10.2012 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої до суду 01.07.2014) слід відмовити.
З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1733 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 693 грн. 90 коп., та інфляційних нарахувань в сумі 404 грн. 79 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої до суду 01.07.2014) також слід відмовити, оскільки вимоги про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду №151012/1 від 15.10.2012 є похідними від вимог про стягнення боргу.
За таких обстави в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні 01.07.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп. покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України та керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 03.07.2014.
Суддя Г.М.Старкова