24.06.14 Справа № 904/2667/14
За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпропетровськ, в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
до комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
про стягнення 341 077,89 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Потапчук П.В.
Представники:
від позивача: Рудницька Ю.О., довіреність №641 від 24.03.2014
від відповідача: Федулова І.В., довіреність № 277 від 12.05.2014; Чернобривець А.М., довіреність № 270 від 08.05.2014
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" (надалі - Відповідач) про стягнення 340 995,17 грн. за договорами №2013/ТП-Б-043232 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 23.08.2013 та 09.12.2013.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
03.06.2014 Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог вих.№11/3-0267 від 02.06.2014, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 341 077,89 грн. з яких 312 505,69 грн. - сума основного боргу, 5 515,79 грн. - сума інфляційних втрат, 4 353,94 грн. - сума 3% річних та 18 902,47 грн. сума пені. Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014 за клопотанням Позивача продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів (до 08.07.2014), відповідно до ч.3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
В судових засіданнях 14.05.2014, 03.06.2014 розгляд справи був відкладений відповідно на 26.05.2014, 16.06.2014; в судових засіданнях 26.05.2014, 16.06.2014 оголошувалась перерва відповідно до 03.06.2014, 24.06.2014 в зв'язку необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків та порядку оплати за поставлений природний газ. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договори №2013/ТП-Б-043232 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 23.08.2013 та 09.12.2013 з додатками; акти прийому - передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2013 року, акт звірки станом на 30.04.2014.
Позивач керуючись п.п. 4.6.1, 6.2 названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заборгованість за отриманий природний газ сумі 312 305,69 грн., три проценти річних у сумі 4 353,94 грн., пеню в сумі 18 902,47 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 515,79 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог; надав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на виконання Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №309 "Про затвердження порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" від 02.03.2012, на протязі 2013 року в Головному управлінні державної казначейської служби України, м. Дніпродзержинськ зареєстровано договірні зобов'язання Відповідача на загальну суму 1 555 038,54 грн.; документи які підтверджують факт взяття бюджетних зобов'язань на суму 312 305,69 грн. - відсутні.
В судовому засіданні 24.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -
23.08.2013 та 09.12.2013 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (надалі - Позивач, Постачальник) та комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" (надалі - Відповідач, Споживач) було укладено договори №2013/ТП-Б-043232 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (надалі - Договір) відповідно до п.п.1.1, 1.2 яких Постачальник протягом 2013 року здійснює Споживачу постачання природного газу (надалі - газ в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Передача газу за здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (надалі - пункти призначення).
Договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться у додатку 2 до Договору (п.2.1 договору).
Відповідно до пункту 4.2 Договору ціна за 1 000,00 м3 природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання становить 3 459,00 грн., крім того ПДВ - 691,80 грн.;
- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VІ нараховується на ціну газу за 1 000 м3 природного газу і складає 70,18 грн., крім того ПДВ - 14,036 грн.;
- тариф на постачання природного газу за 1 000 м3 природного газу складає 70,50 грн., крім того ПДВ 20% - 14,10 грн.;
- тариф на транспортування газу розподільчими та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1 000 м3 природного газу складає 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн.
Всього за 1 000 м3 природного газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу за природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 3 955,28 грн., крім того ПДВ - 791,056 грн., разом 1 000 м3 - 4 746,336 грн.
Відповідно до п.4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання та транспортування газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу газу постачання газу згідно з додатком 2. Авансові та/або планові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником планового обсягу на розрахунковий період за 5 календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання та транспортування газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання та транспортування газу" вони розуміють недоплату вартості фактично спожитого споживачем газу за розрахунковий період понад запланований або узгоджений з постачальником обсягу газу (п.п. 4.6.1, 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи (додатків №2 до договорів №2013/ТП-Б-043232 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 23.08.2013 та 09.12.2013 "Договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік) Сторонами не було погоджено обсягів постачання газу на жовтень, листопад, грудень 2013 року. Таким чином, здійснити оплату природного газу за жовтень, листопад, грудень 2013 року в строк, встановлений п. 4.6 Договору, а саме - авансовим платежем у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником планового обсягу на розрахунковий період за 5 календарних днів до початку місяця поставки газу, враховуючи відсутність погоджених (запланованих) обсягів постачання газу на вказаний період, Відповідач не мав можливості та підстав. А отже зобов'язання Відповідача з оплати поставленого в жовтні, листопаді, грудні 2013 року природного газу виникло, в силу ч. 1 статті 692 Цивільного кодексу України (відповідно до якої Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього), в день складання відповідних актів прийому-передачі природного газу, що становить відповідно: за природний газ, поставлений в жовтні 2013 року строк оплати настав 31.10.2013, в листопаді 2013 року - 30.11.2013, в грудні 2013 року - 31.12.2013.
Проте, в порушення своїх зобов'язань за Договором, Відповідач оплату за природний газ, отриманий в жовтні 2013, здійснив з порушенням строку, а саме 26.12.2013 та 30.12.2013 (платіжні доручення №U2677725 від 26.12.2013, №U2678565 від 26.12.2013 та №U2791704 від 30.12.2013), за природний газ, отриманий в листопаді та грудні 2013 року Відповідач оплату не здійснив, в зв'язку з чим у Відповідача утворилась заборгованість за поставлений природний газ в сумі 312 305,69 грн., що зокрема підтверджується актом звірки станом на 30.04.2014, підписаний Позивачем та Відповідачем та скріплений відтиском печатки Позивача та Відповідача.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за поставлений природний газ, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за природний газ, отриманий в листопаді, грудні 2013 року, в сумі 312 305,69 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В зв'язку з порушенням Відповідачем строків та порядку оплати за поставлений у жовтні, листопаді, грудні 2013 року природний газ, Позивач нарахував пеню в сумі 18 902,47 грн. Розрахунок здійснений Позивачем виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (загальний період нарахування з 25.09.2013 по 31.03.2014).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки Позивач нарахував пеню за період з 25.09.2013 по 31.03.2014 (з посиланням на те, що прострочення виконання зобов'язання виникає відповідно до пункту 4.6.1 Договору), в той же час судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого газу виникло в день підписання актів прийому-передачі природного газу. Відтак нарахування пені за порушення строків оплати природного газу, отриманого в жовтні 2013 року має здійнюватися з 01.11.2013, в листопаді 2013 року - з 01.12.2013, в грудні 2013 року - з 01.01.2014. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 13 514,74 грн. (за загальний період нарахування з 01.11.2013 по 31.03.2014).
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В зв'язку з порушенням Відповідачем строків та порядку оплати за поставлений у жовтні, листопаді, грудні 2013 року природний газ, Позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 5 515,79 грн. та 3% річних в сумі 4 353,94 грн. (загальний період нарахування з 25.09.2013 по 31.03.2014)
Як вбачається з розрахунку Позивача, останнім нараховано інфляційні втрати за період 25.09.2013 по 31.03.2014, в той же час, як було зазначено вище, Позивачем невірно визначено строк виконання зобов'язань з оплати поставленого в жовтні, листопаді, грудні 2013 року природного газу. При здійсненні судом перерахунку інфляційних втрат, було встановлено, що сукупний індекс інфляції за період з листопад 2013 року по березень 2014 року становив 103,74 %, відповідно сума інфляційних втрат складає 10 833,76 грн. Проте, враховуючи, що перерахована сума інфляційних втрат перевищує суму, яка заявлена Позивачем до стягнення та з огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі, який заявлено Позивачем, а саме - 5 515,79 грн.
Також здійснивши перерахунок розміру 3% річних, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 3 118,79 грн.
Заперечення Відповідача щодо того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки на виконання Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №309 "Про затвердження порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" від 02.03.2012, на протязі 2013 року в Головному управлінні державної казначейської служби України, м. Дніпродзержинськ зареєстровано договірні зобов'язання Відповідача на загальну суму 1 555 038,54 грн.; документи які підтверджують факт взяття бюджетних зобов'язань на суму 312 305,69 грн. - відсутні, судом до уваги не приймаються, оскільки відсутність бюджетних коштів (бюджетних асигнувань) не виправдовує бездіяльність Замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Відповідно до п. 1.10 постанови пленум Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 11/446 від 15.05.2012 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача та Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" (51909, Дніпропетровська обл., місто Дніпродзержинськ, вулиця ім. В.В. Щербицького, будинок 79А, код ЄДРПОУ 01985854) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (49044, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (51931, Дніпропетровська обл., місто Дніпродзержинськ, провулок Цегельний, будинок 3, код ЄДРПОУ 24607860) 312 305,69 грн. (триста дванадцять тисяч триста п'ять гривень 69 копійок) основної заборгованості, 5 515,79 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень 79 копійок) інфляційних втрат, 3 118,79 грн. (три тисячі сто вісімнадцять гривень 79 копійок) 3% річних, 13 514,74 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 74 копійки) пені, 6 689,10 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 10 копійок) судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 01.07.2014.
Суддя А.Є. Соловйова