Провадження № 2/742/929/14
Єдиний унікальний № 742/2788/14
03 липня 2014 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,
секретаря - Хотінь Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування -
19.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду з позовом до ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 15 515 грн 82 к. та 3 000 грн моральної шкоди.
Вимоги мотивовані тим, що о 10 годині 00 хв. 30.10.2012 року в м. Прилуки по вулиці Садовій відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля «Subaru Forester» /д.н.з. НОМЕР_1/ під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Daewoo Lanos» /д.н.з. НОМЕР_2/ під керуванням ОСОБА_2
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи /а.с.25/, подавши до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог, зменшивши їх в частині суми стягнення страхового відшкодування з ВАТ НАСК «Оранта» до 11 018 грн 08 к. та відмовився від вимог щодо відшкодування з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 3 000 грн, розгляд справи просив проводити без його участі /а.с.34/.
Представник ВАТ НАСК «Оранта», будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи /а.с.26/, в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши про визнання відповідачем заявлених позовних вимог в рахунок страхового відшкодування лише в розмірі 11 018 грн 08 к., а також пені на суму 2 273 грн 64 к. /а.с.29/.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте останні, відповідно до ч.2 ст.11 та ч.3 ст.27 ЦПК України, скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.
Положенням ч.1 ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 1 ст.61 ЦПК України передбачено, що доказуванню не підлягають обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що о 10 годині 00 хв. 30.10.2012 року в м. Прилуки по вулиці Садовій відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля «Subaru Forester» /д.н.з. НОМЕР_1/ під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Daewoo Lanos» /д.н.з. НОМЕР_2/ під керуванням ОСОБА_2
Вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.02.2012 року № АВ 556711 /а.с.32/.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст.988 ЦК України визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Згідно зі ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховий випадок - це подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтею 8 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховий випадок - це певна подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до страхового акта № ОЦВ-12-18128/1 відповідачем визначено суму страхового відшкодування в розмірі 11 018 грн 08 к., яка підлягає виплаті позивачу в якості компенсації шкоди внаслідок ДТП, яка відбулась 30.10.2012 року /а.с.32/.
Згідно з п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Судом встановлено, що у вказаний вище термін відповідачем не було здійснено належних позивачу виплат, що є безумовною підставою для стягнення на користь останнього суми страхового відшкодування у розмірі 11 018 грн 08 к.
Відповідно до ст.992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Так, згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Крім того, частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до розрахунків відповідача розмір пені становить 2 273 грн 64 к. та узгоджується з заявленими позивачем уточненим позовним вимогам в цій частині.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Беручи до уваги уточнені позовні вимоги позивача, а також їх визнання відповідачем по справі, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд, з огляду на вимоги ч.4 ст.174 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позов та стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 13 291 грн 71 к. Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову не вбачається.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З урахуванням цього, суд вважає, що судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 243 грн 60 к., які були сплачені позивачем /а.с.1/, також належить стягнути з відповідача по справі.
Керуючись ст.ст.10,11,60,174,208- 209,292,294-296 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити повністю.
Стягнути з ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 13 291 грн /тринадцять тисяч двісті дев'яносто одну гривню/ 71 к. /сімдесят одну копійку/ заборгованості в рахунок страхового відшкодування.
Стягнути з ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 243 грн /двісті сорок три гривні/ 60 к. /шістдесят копійок/ виплат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Прилуцького міськрайонного суду
Чернігівської області В.Г.Павлов