ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9713/14 01.07.14
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-сервіс"
до приватного підприємства "Аріс - Інвест"
про стягнення 24 276,26 грн.
Представники сторін:
від позивача: Гордійченко В.М. - представник за довіреністю № 02/07-ю від 02.07.2013 року;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-сервіс" до приватного підприємства "Аріс - Інвест" про стягнення 24 276,26 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.01.2013 року ним поставлено приватному підприємству "Аріс - Інвест" будівельні матеріали на загальну суму 23 509,14 грн.
Проте, відповідач не оплатив за товар позивачу, у зв'язку з чим останній звернувся в суд про стягнення основного боргу в розмірі 23 509,15 грн. та трьох процентів річних в розмірі 767,11 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.
03.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.05.2014 року.
В судове засідання 03.06.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 23.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29976540.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.06.2014 року розгляд справи відкладено на 01.07.2014 року.
В судове засідання 01.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 23.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 2997368.
Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
09.01.2013 року позивачем виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000004 на загальну суму з ПДВ 23 509,15 грн.
Позивачем на підставі видаткової накладної №БТК-000062 від 11.01.2013 року передано відповідачу товар на загальну суму з ПДВ 23 509,15 грн.
Товар по вищезазначеній накладній був отриманий уповноваженим представником приватного підприємства "Аріс - Інвест" Демидасюком Євгеном Дмитровичем на підставі довіреності № 17 від 09.01.2013 року, яка дійсна до 19.01.2013 року.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Позивач поставив відповідачу товар на підставі видаткової накладної, не укладаючи з відповідачем окремого договору.
Враховуючи те, що позивач поставив, а відповідач отримав товар на підставі вищезазначеної видаткової накладної, то суд вважає, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
30.08.2013 року позивачем направлена відповідачу вимога вих.№21/08/3-ю від 21.08.2013 року про виконання зобов'язання з оплати заборгованості в розмірі 23 509,15 грн. Дана вимога отримана відповідачем 02.09.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101303385054.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 23 509,15 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу три проценти річних в розмірі 767,11 грн. за період з 11.01.2013 року по 11.02.2014 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до видаткової накладної №БТК-000062 товар був поставлений 11.01.2013 року.
Оскільки, відповідно до ч. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тому відповідач зобов'язаний оплатити вартість товару в момент отримання товару та підписання товаророзпорядчих документів на нього.
Отже, першим днем прострочення оплати є 12.01.2013 року.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн.
23 509,1512.01.2013 - 11.02.20143963 %765,17
З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 765,17 за розрахунком суду.
Вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 1,94 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Аріс - Інвест" (02152, м. Київ, вулиця Амвросія Бучми, будинок 5, офіс 409, ідентифікаційний код 33345578) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-сервіс" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 22, офіс 159, ідентифікаційний код 36885764) суму заборгованості в розмірі 23 509 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 25 коп., три проценти річних в розмірі 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 17 коп., а також судовий збір в розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 82 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя С.М.Мудрий