ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 липня 2014 року 10:15 № 826/8286/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві
провизнання протиправною та скасування постанови від 28.05.2014р.,
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.05.2014р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 854 867,46грн. з ВП №42136111 та визнання протиправними дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята протиправно, а тому вона підлягає скасуванню.
Відповідач заперечення проти позову не надав, проте, подав клопотання про закриття провадження в адміністративній справі.
В судовому засіданні 23.06.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
На примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.02.2014р. у справі №5011-23/13193-2012 про стягнення боргу в розмірі 8 548 674,63 грн. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві, Бялим М.Г. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2014р. ВП №42136111.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. у справі №5011-23/13193-2012 було затверджено мирову угоду від 18.04.2014р. у даній справі, яка укладена між Приватним акціонерним товариством «Укратоменергобуд» (стягувач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (боржник).
28.05.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві, Бялим М.Г. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 854 867,46грн. у зв'язку з тим, що наказ господарського суду міста Києва від 06.02.2014р. в семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не виконаний.
29.05.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві, Бялим М.Г. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №42136111. Вказана постанова мотивована тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2014 було затверджено мирову угоду у справі №5011-23/13193-2012.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що стягнення виконавчого збору можливе лише в тому випадку, коли було розпочато примусове виконання рішення майнового характеру, а тому стягнення з позивача виконавчого збору є незаконним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб ), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження».
Так, положеннями частини 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику добровільно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Бялим М.Г. 26.02.2014р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №5011-23/13193-2012 виданого 06.02.2014р. та зобов'язано боржника в семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження самостійно її виконати, а також попереджено, що у разу не виконання рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.05.2014р. стягувач по справі №5011-23/13193-2012 звернувся до відповідача з заявою №421 про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що між сторонами укладено мирову угоду на стадії виконавчого провадження.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.
Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
З огляду на вищевказане, враховуючи те, що виконавчий збір є санкцією відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, а також те, що позивачем наказ суду не був самостійно виконаний після спливу семиденного строку з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві постанови від 28.05.2014р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 854 867,46грн. з ВП №42136111.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволені позову Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2014р.
Суддя В.В. Амельохін