26 червня 2014 року Справа № 803/999/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Арендарчука О. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернулась з позовом визнати дії Головного управління Міндоходів у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 у розмірі 10 місячних посадових окладів неправомірними та зобов'язати Головне управління Міндоходів у Волинській області нарахувати та виплатити їй виплату у розмірі 10 місячних посадових окладів, яка на момент звільнення була передбачена ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2014 року ОСОБА_3 було звільнено з посади з посади головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Волинській області у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України. Однак, при звільненні та виході на пенсію відповідачем не виплачено грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, виплата якої передбачена частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
У письмових запереченнях та у судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що згідно наданої позивачем довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку 01.04.2014 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», частина 13 статті 37 якого передбачає виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, однак Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.04.2014 року, частину 13 статті 37 Закону України «Про державну службу» виключено, а тому немає підстав для виплати грошової допомоги, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 25.11.1998 року по 31.03.2014 року працювала в органах державної податкової служби, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1
26.03.2014 року наказом начальника Головного управління Міндоходів у Волинській області № 75-о 31.03.2014 року було звільнено ОСОБА_3 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Волинській області у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України. Пунктом 2.3 наказу передбачено виплатити ОСОБА_3 у разі дострокового виходу на пенсію, відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», при пред'явленні документу про оформлення пенсії державного службовця, одноразову грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу».
05.05.2014 року ОСОБА_3 звернулася до начальника Головного управління Міндоходів у Волинській області із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.
Листом від 13.05.2014 року № Б/639/03-20-05-27 Головне управління Міндоходів у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для виплати грошової допомоги у зв'язку з тим, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.04.2014 року, частину 13 статті 37 Закону України «Про державну службу» виключено.
Однак, суд не погоджується з наведеними доводами відповідача з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку зокрема: 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, позивач працювала на державній службі в органах податкової служби 15 років 5 місяці 6 днів і на момент звільнення не досягла 57 років, однак згідно наведених норм мала право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Луцьку та призначена їй пенсія за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на день звільнення позивача) державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Отже, як вбачається з системного аналізу вище зазначеної норми підставами для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів державному службовцю є вихід на пенсію з посади державного службовця та наявність стажу державної служби не менше 10 років. Дана норма законодавства не містить будь-яких інших особливих умов або виключень щодо її застосування.
Крім того, у Рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 26 листопада 2013 року N 11-рп/2013 у справі N 1-14/2013 суд зазначив, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено. Також суд зазначав, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років. Отже, державний службовець у разі дострокового (не раніше ніж за півтора року до встановленого законодавством строку) виходу на пенсію державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я та неможливістю переведення, за його згодою, на іншу роботу відповідно до частини другої статті 40 Кодексу, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частині першій статті 37 Закону України «Про державну службу» , має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, оскільки позивач вийшла на пенсію як державний службовець при наявності стажу державної служби більше 15 років, тому вона отримала право на отримання грошової допомоги, передбаченої частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що з 01.04.2014 року набрав чинності пункт 24 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким виключено частину 13 статті 37 Закону України «Про державну службу», якою було передбачено виплату державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звільнено з органів державної податкової служби 31.03.2014 року, а пенсія за віком їй призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.04.2014 року.
Однак, суд вважає, що в даному випадку обов'язок виплати грошової допомоги пов'язаний не з фактичною датою призначення пенсії, як зазначає відповідач, а з фактом звільнення державного службовця із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, оскільки позивача було звільнено із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію саме 31.03.2014 року, тобто у день, коли діяла норма частини 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу», то, на переконання суду, у неї виникло право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів саме з цієї дати.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, діяв всупереч вимогам статті 19 Закону України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення.
Керуючись частиною 3 статті 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 26 листопада 2013 року N 11-рп/2013 у справі N 1-14/2013, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів ОСОБА_3 відповідно до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Міндоходів у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_3 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 01 липня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко