про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
27 червня 2014 р. Справа № 802/2356/14-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру
до: Вінницької міської виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціальногно страхування з тимчасової втрати працездатності
про: скасування частини рішення
25.06.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру до Вінницька міська виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування частини рішення.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
За правилами, встановленими пунктом 3 частини 1 статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.
Згідно з частиною 3 статті 106 КАС України "… До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати".
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частиною третьою цієї ж статті, передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
На наявність у поданому позові вимог майнового характеру вказує та обставина, що позивач звернувся до суду із позовом, вимогою якого є скасування частини рішення відповідача №106 "Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" від 29.04.2014 року.
Відтак, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновими. Отже, вимогою майнового характеру є вимога щодо протиправності частини рішення № 106 від 29.04.2014 року.
Проте, як вбачається з платіжного доручення № 521 від 19.06.2014 року, що додана до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 73,08 грн., тобто в розмірі меншому ніж встановлений Законом України "Про судовий збір", тобто доказів оплати судового збору за майновою вимогою в повному обсязі не додано.
Зокрема пунктом другим частини першої статті 107 КАС України передбачено, якщо позовну заяву подано представником, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження.
Як вбачається з позовної заяви, її підписано представником за довіреністю диспансеру - ОСОБА_1 В той час, як довіреність, яка міститься в матеріалах позовної заява, видана вище вказаному представнику за підписом в.о. головного лікаря ОСОБА_2, який діє на підставі статуту ВОКШВД. Разом з тим, в доданих до позовної заяви матеріалах відсутні належні докази, а саме документи в підтвердження права підпису довіреностей в.о. головного лікаря ОСОБА_2.
Так, частиною сьомою статті 56 КАС України, встановлено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. Згідно ж частини 2 статті 58 КАС України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, в умовах відсутності в позовних матеріалах документів, якими б підтверджували повноваження особи як законного представника та уповноваженого на підписання довіреностей від імені в.о. головного лікаря ВОКШВД, суд позбавлений можливості встановити факт належного представництва.
Стаття 106 КАС України не містить виключень і поширюється на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання її положень свідчить про її невідповідність вимогам Закону.
Вищезазначені обставини позбавляють суд можливості вирішити питання щодо відкриття провадження по справі.
За правилами визначеними частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позовну заяву Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру до Вінницька міська виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування частини рішення залишити без руху.
2. Надати Вінницькому обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансеру 5-денний термін, з дня отримання копії ухвали про залишення без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у повному розмірі та належного доказу в підтвердження повноважень в.о. головного лякаря ОСОБА_2 на підписання довіреностей від імені ВОКШВД.
3. Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків позовна заява повертається заявнику.
4. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Томчук Андрій Валерійович