24.06.2014 Справа № 1/2/10
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши матеріали заяви Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, виданого господарським судом Запорізької області 01.02.2010 р. у справі № 1/2/10
за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-промислова фірма "Технопромекспорт", м. Запоріжжя,
про стягнення 457,66 грн.,
за участю Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя.
за участю представників:
від позивача - Красняк О.С. (довіреність № 19/1-2934/Рб від 27.12.2013 р.);
від відповідача - Вініченко С.В. (довіреність № 28/0233 від 03.06.2014 р.);
від Жовтневого ВДВС Запорізького РУЮ - Єфімова Ю.А. (довіреність №4304 від 17.02.2014р.);
До господарського суду Запорізької області звернулося Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого господарським судом Запорізької області 01.02.2010 р. у справі № 1/2/10.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2014 р. у справі № 1/2/10 прийнято заяву до розгляду та призначено розгляд заяви на 24.06.2014 р.
В судовому засіданні 24.06.2014р. були присутні представники сторін та Жовтневого ВДВС Запорізького РУЮ, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник стягувача підтримав вимоги заяви про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання.
Представник Жовтневого ВДВС Запорізького РУЮ не заперечував проти задоволення заяви стягувача.
Боржник у відзиві на заяву стягувача та його представник у судовому засіданні просили суд відмовити в поновленні строку пред'явлення наказу до виконання, оскільки самого наказу у стягувача немає.
Розглянувши заяву стягувача про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в поновленні пропущеного строку з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи № 1/2/10 копії наказу господарського суду Запорізької області від 01.02.2010 р., наказ був дійсний для пред'явлення до виконання до 01.02.2013 р.
15.03.2010 р. за зверненням стягувача було відкрито виконавче провадження з виконання цього наказу, що підтверджується постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 15.03.2010 р. № 21566991.
В подальшому, як вказує стягувач, будь-якої інформації про хід виконавчого провадження він не отримував, у зв'язку з чим він звертався до органу виконавчої служби з листами від 25.05.2010 р. № 19/1-1-1031/Рб, від 19.10.2011 р. № 19/1-2390/Рб, від 03.12.2012 р. № 19/1-2691/Рб, від 05.03.2012 р. № 19/1-557/Рб, від 11.07.2012 р. № 19/1-1580/Єр, від 21.10.2013 р. вих. № 19/1-2369/Рб щодо виконання рішення суду, однак відповіді не отримав.
В матеріалах справи наявні подання Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 07.03.2014 р. та від 02.06.2014 р. про видачу дубліката виконавчого документа в даній справі. У поданнях зазначається, що 25.09.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, але в даній постанові відсутні підстави повернення виконавчого документа та посилання на відповідний пункт статті. Вищевказана інформація надана відділом ДВС на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Проведеною перевіркою здавальних описів завершених виконавчих проваджень за 2010 рік встановлено, що виконавче провадження до архіву не передавалося. Підстав підтвердження відправлення постанови та наказу не має у зв'язку зі знищенням реєстрів, строк зберігання яких становить 1 рік.
За результатами розгляду цих подань господарським судом виносились ухвали від 20.03.2014 р. та від 05.06.2014 р. відповідно, про відмову у видачі дубліката наказу у зв'язку з закінченням строку пред'явлення наказу до виконання.
Стягувач просить суд поновити цей строк, оскільки через пропуск строку пред'явлення наказу до виконання державний виконавець не може отримати дублікат втраченого наказу, а стягувач не може скористатися своїм правом щодо стягнення суми заборгованості в судовому порядку.
У якості причини пропуску строку пред'явлення наказу до виконання стягувач посилається на те, що після винесення Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції постанови від 15.03.2010 р. про відкриття виконавчого провадження за наказом, стягувач не отримував жодної інформації про хід виконавчого провадження і не отримував відповіді на свої запити. Лише з відповіді, яка надійшла стягувачу 18.02.2014 р. з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, стягувачу стало відомо, що 25.09.2010 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без зазначення підстав повернення. Згідно з довідкою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, наказ господарського суду Запорізької області від 01.02.2010 р. у справі №1/2/10 знаходився на виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, але був втрачений при пересилці, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2010р., але доказів в підтвердження відправлення постанови державного виконавця та виконавчого документа немає, оскільки реєстри на відправку знищені за терміном зберігання.
Розглянувши заяву стягувача та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову в поновленні пропущеного строку, оскільки цей строк пропущено стягувачем без поважних причин.
Так, Виконавче провадження з виконання наказу в даній справі було відкрито 15.03.2010р. за заявою стягувача, постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2010 р. стягувач отримав.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент пред'явлення виконавчого документу до виконання) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
В Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень наявна інформація про те, що державним виконавцем виносилась постанова від 25.09.2010 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Факт надсилання або не надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу наразі перевірити неможливо у зв'язку із знищенням реєстрів відправки за 2010 рік. Однак відсутність на даний час доказів відправки цієї постанови не свідчить про те, що дана постанова стягувачу не надсилалась.
Довідка Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не є належним доказом втрати наказу в розумінні ст.120 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України при втраті наказу надається довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу (якщо наказ втрачений не стягувачем).
За змістом цієї норми, при втраті наказу державним виконавцем надається довідка про втрату наказу державною виконавчою службою, а в разі втраті поштою при пересилці - надається довідка пошти про втрату.
В довідці Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не міститься посилання про втрату наказу державним виконавцем при виконанні наказу, а зазначено, що наказ був втрачений при його пересилці вже після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві. Крім того, в цій довідці відсутня дата її складення та відомості, на яку дату надається інформація.
Суд зазначає, що з березня 2010 року стягувачу було відомо про перебування наказу на виконанні, було відомо, що строк пред'явлення наказу до виконання спливає 01.02.2013 р. Також стягувачу було відомо, що виконавче провадження згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється у строк не більше шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Не отримавши, як вказує стягувач, жодної інформації про хід виконавчого провадження та відповіді на свої запити, стягувач не оскаржував бездіяльність державного виконавця до суду. Жодної скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України за період з 2010 по 2014 рік у справі №1/2/10 немає. Тобто неправомірність дій державного виконавця при виконанні наказу в даній справі у встановленому законодавством порядку не підтверджена.
Також суд зауважує, що про втрату наказу стягувачу стало відомо з відповіді ВДВС, яка надійшла стягувачу 18.02.2014 р. (про це зазначено у заяві про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання). Однак із цією заявою стягувач звернувся до суду лише 06.06.2014 р.
За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Стягувач не надав суду належних доказів на підтвердження поважності пропуску ним строку пред'явлення наказу до виконання та доказів втрати самого наказу.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Керуючись ст. ст. 86, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого господарським судом Запорізької області 01.02.2010 р. у справі №1/2/10.
Суддя Т.В.Мойсеєнко