ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 червня 2014 р. Справа № 909/465/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання Мартиненко І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (вул. Василіянок, 48 м. Івано-Франківськ, 76019) в інтересах держави в особі Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, с. Перерісль, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78420,
до відповідача: Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Івано-Франківськ агроліс", вул. Дем'янчука, 12, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400,
про стягнення 124775,43 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 62387,71 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, 24955,09 грн - до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 37432,63 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України,
за участю:
від прокуратури: представник Дворак І. В., посвідчення №018925 від 24.07.2013,
від відповідача: представник Зварищук М.В., довіреність №6 від 20.01.2013,
від позивача представники не з'явились,
встановив:
Івано-Франківським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області заявлено позов до Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Івано-Франківськ агроліс" про стягнення 124775,43 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев.
В судовому засіданні 26.06.2014 прокурором подана заява вих. №63-870вих.14 від 18.06.2014 про зміну предмета позову, в якій з урахуванням вимог ст. 69 Бюджетного кодексу України щодо розподілу суми заявлених збитків між одержувачами, прокурор просив стягнути з Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Івано-Франківськ агроліс" 124775,43 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 62387,71 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, 24955,09 грн - до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 37432,63 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ст. 22 ГПК України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (ст. 29 ГПК України). Враховуючи те, що розгляд справи по суті не розпочинався, вказана заява прокурора прийнята судом.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що згідно акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 26.04.2013 при здійсненні перевірки було виявлено незаконну рубку 226-и дерев різних порід загальним об'ємом 31,989 куб.м на території обходу №5 кварталу №12 лісової ділянки №34 та №36 Паращанського лісництва Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу. Вказує на те, що вироком Надвірнянського районного суду від 06.09.2013 ОСОБА_3, який працював на посаді майстра лісу обходу №5 технічної дільниці №1 Надвірнянського САЛГ, визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, оскільки він внаслідок неналежного виконанням своїх службових обов'язків щодо охорони і захисту лісу допустив незаконну рубку 226-и дерев загальною ліквідною масою 31,989 куб.м, чим було заподіяно істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 124775,43 грн. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 1, 3, 17, 19, 86, 107 Лісового кодексу України, ст.ст.47, 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 29, 69 Бюджетного кодекс України.
Переріслянська сільська рада у своїх поясненнях №02-19 від 02.06.2014 (вх.№8622/14 від 04.06.2014) вказала, що позов підтримує, просила розглядати справу без участі її представника.
Відповідач позов не визнав. Вважає, що Надвірнянський спеціалізований агролісгосп шкоди лісовому господарству не завдавав, оскільки незаконної рубки не здійснював, вимог "Порядку спеціального використання лісових ресурсів", затвердженого постановою КМУ №761 від 23.05.2007, щодо умов та порядку заготівлі деревини під час проведення рубок лісу не допускав. Вказує, що постановою КМУ №665 від 23.07.2008 не передбачено відповідальності за незабезпечення збереження лісів і лісових насаджень. З посиланням на ст. 1166, ст. 1172 ЦК України заперечує можливість деліктної відповідальності юридичної особи за протиправні дії працівника. Вирок Надвірнянського районного суду від 06.09.2013 розцінює як такий, що встановлює вину конкретної фізичної особи в екологічному правопорушенні, з якої повинна стягуватись шкода, завдана навколишньому природному середовищу. Зазначає, що розмір шкоди не може розраховуватися на основі постанови КМУ №665 від 23.07.2008, оскільки дана постанова не передбачає відповідальності за незабезпечення збереження лісів і лісових насаджень.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.
Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Надвірнянським спецагролісгоспом від 26.04.2013 Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області було виявлено 226 пнів незаконно зрубаних дерев загальною масою 31,989 куб.м в обході №5 на площі виділу 34, а також в суміжному виділі 36 Парищанського лісництва, технічної дільниці №2. В даному акті вказано, що обхід №5 закріплений за майстром лісу ОСОБА_3
Згідно п.1.3. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008, вказаний нормативно-правовий акт поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб). Пунктом 1.4. даного порядку передбачено, що акт перевірки - це документ, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями; зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки (п.4.19. даного Порядку).
Представниками відповідача згаданий акт підписаний без зауважень, в установленому порядку не оскаржувався, а тому є належним доказом, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.
Розрахунок розміру шкоди, завданої лісовому господарству вказаною незаконною рубкою лісу, є додатком до акту перевірки від 26.04.2013. Даний розрахунок проведено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області згідно з постановою КМУ №665 від 23.07.2008 і визначено розмір шкоди - 125 775,43 грн. Даний розрахунок відповідає приписам постанови КМУ №665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.09.2013, який набрав законної сили 07.10.2013, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у вигляді штрафу розміром 4250,00 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
Даним вироком встановлено, що ОСОБА_3, взявши на себе обов'язок по охороні лісу у ввіреному йому обході, неналежним чином віднісся до виконання своїх службових обов'язків по охороні лісу, не виявив в обході №5 кварталу №12 лісових ділянок №34 та №36 Парищанського лісництва Надвірнянського спецагролісгоспу незаконну рубку 226-и дерев різних порід загальною ліквідною масою 31,989 куб.м; внаслідок невиконання своїх службових обов'язків ОСОБА_3 навколишньому природному середовищу заподіяно збитків на загальну суму 125 775,43 грн.
Як передбачено ч.3 ст. 35 ГПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
При вирішенні спору слід виходити з того, що відповідно до ст. 16, та ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч.ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст.19, п.5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п.5 ч.2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.
Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.
В ч. 2 ст. 1166 ЦК України вказано, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідач не подав доказів відсутні вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території. При цьому, факт наявності вини відповідача у заподіянні шкоди, який пов'язаний з неналежним виконанням службових обов'язків його працівником, встановлений вищевказаним вироком суду і має преюдиційне значення.
Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, що є підставою для стягнення з нього збитків, завданих навколишньому природному середовищу.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 43, 49, ст. 82 -ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позов Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області до Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Івано-Франківськ агроліс" про стягнення 124775,43 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 62387,71 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, 24955,09 грн - до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 37432,63 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
Стягнути з Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Івано-Франківськ агроліс" в користь Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області 124775,43 грн (сто двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять гривень сорок три копійки) шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 62387,71 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, 24955,09 грн - до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 37432,63 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України.
Стягнути з Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Івано-Франківськ агроліс" в доход Державного бюджету України 2 495,51 грн (дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять гривень п'ятдесят одну копійку) судового збору.
Наказ видати стягувачам після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.07.14
Суддя Малєєва О. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Малєєва О. В. 01.07.14